Ви тут: Головна Структура Кафедри Кафедра східних мов та перекладу Наукові школи

Наукові школи

Школа Конфуція

 

Київського університету імені Бориса Грінченка

 

Розбудова Школи Конфуція університету імені Бориса Грінченка розпочалася 2010 року з читання проф. В. Резаненком лекційних курсів: на Кафедрі державного управління (Політична історія країн Далекого Сходу, Соціально-політичні моделі організації управління традиційними суспільствами Далекого Сходу); на Кафедрі всесвітньої історії (Соціологія культури країн Далекого Сходу, соціологія релігій Далекого Сходу, духовно-релігійні традиції країн Далекого Сходу історія культури країн Далекого Сходу).
Разом з цим було організовано роботу постійно діючого методологічного семінару «Школа Конфуція: джерела – історія – сучасність». Концептуальним в діяльності Школи є дослідження історії розбудови конфуціянської доктрини державотворення як складової конфуціянської етико-політичної системи, покладеної в основу моделей організації та управління суспільствами країн конфуціянської цивілізації.
Науковий інтерес до суспільного буття цих країн, зокрема Китаю, викликаний особливостями їхньої суспільної думки, світогляду, культури стародавньої, середньовічної й сучасної доби, ознайомлення з якими поглиблюють наші уявлення про історичне минуле, про сутність ідей великих мислителів-основоположників китайської філософської думки Лао-цзи, Кун-цзи (Конфуція), Мен-цзи, Мо-цзи, Чжуан-цзи та інших. А все це разом дозволяє виявляти місце і роль релігійно-філософських вчень Китаю в розвиткові культури не лише цієї країни, а й країн усього далекосхідного регіону.
Таким чином, метою діяльності Школи Конфуція є вивчення й популяризація духовної, ідейної, культурної спадщини Конфуція через дослідження джерел конфуціянської класики й розкриття змісту основоположних ідей цього вчення, покладених в основу організації управління суспільствами країн конфуціянської цивілізації.
З мети випливає концепція Школи як система поглядів на духовну, ідейну та культурну спадщину Конфуція, що є об’єктом її наукових інтересів.
Концепцію, своєю чергою, покладено в основу визначення головних напрямків науково-дослідної діяльності Школи і, відповідно, її організаційної структури.

Мета діяльності Школи: вивчення та популяризація духовної та ідейної спадщини Конфуція через дослідження джерел основоположних ідей і принципів конфуціянського вчення як головного чинника розбудови соціокультурного простору традиційних суспільств Далекого Сходу.

Методологічні засади: в основу основ методології досліджень Школи покладено обґрунтування способів визначення та розкриття базових
концептів досліджень за нижче зазначеними напрямками.
Напрямки діяльності Школи:
1. Соціально-політичні моделі країн конфуціянської цивілізації
 儒家想的社会政治模式
Дослідження соціально-політичних моделей країн конфуціянської цивілізації неможливе поза контекстом таких соціальних інститутів, як конфуціянська
морально-етична система, конфуціянська етико-політична системи та конфуціянська доктрина державності. Отже, визначальним в методології дослідження згаданих моделей є соціально-філософський підхід, за яким даоська (космогонічна) складова покладається в основу методології розбудови конфуціянської доктрини організації та управління суспільством; 
ідейною основою організації та управління суспільством є конфуціянська мораль та етика; уособленням конфуціянської моделі організації та управління суспільством є людина – конфуціянська особистість.
Головною ознакою конфуціяської моделі державного управління є гармонійні зв’язки між владною вертикаллю та суспільною горизонталлю, чинниками розбудови яких є: синкретизм релігійно-філософських вчень Китаю, суспільна свідомість, сформована під впливом світоглядних та морально-етичних принципів цих вчень. За такою моделлю державного управління стоїть громадянське (громадське) суспільство конфуціянського типу, суб’єктом розбудови якого є людина – носій згаданих світоглядних та морально-етичних принципів.
2. Порівняльна філософія: конфуціянський Схід – євро- американський Захід
比较哲学: 东方儒学与 欧美文明
Предмет дослідження – філософія та психологія конфлікту у західній культурі та культурі конфуціянського Сходу. В основу методології дослідження та порівняльного аналізу покладаються світоглядні та морально-етичні принципи християнської та конфуціянської цивілізацій.
3. Політичні доктрини та економічні стратегії Китаю
中国政治和経済策略学说
Дослідження сучасних політичних доктрин та стратегій Китаю здійснюється в контексті розвитку економічної, політичної, державотворчої, воєнної та інших сфер соціального буття, а також з урахуванням особливостей суспільної думки та стратегічного мислення Китаю, головними чинниками формування яких є, передусім, світоглядні принципи релігійно-філософських вчень Китаю. До того ж слід зауважити, що за відомою ідеєю так званої глобалізованої світової системи, саме Китай (до початку 19-го століття) вважався системо-утворюючим центром.

Зауважимо також, що сьогодні сучасна світова думка орієнтується на повернення людини до втрачених нею органічних зв’язків с природою. Так званий «антропологічний поворот» у європейській соціально-філософській думці відбувся лише в 20-му столітті після того як мислителі почали зосереджуватись не на абстрактних моделях світобудови, а на реальних проблемах людини.
Що стосується Китаю, то антропоцентризм його релігійно-філософських вчень (як школи виховання людини-особистості конфуціянського типу) є переконливим аргументом успішної розбудови конфуціянського цивілізаційного простору, в якому проблема людини споконвічно була домінуючою. Показовим прикладом цього є високо ефективні моделі організації та управління суспільствами країн конфуціянської цивілізації,
зокрема Китаю, з огляду на успішні результати їх соціально-економічного розвитку. 
4. Соціально-економічна модель розвитку Китаю в умовах глобалізації
В основу методології дослідження соціально-економічної моделі Китаю в умовах світової глобалізації покладено головні принципи конфуціанської філософії господарювання:
1. Дотримання традиційних особливостей менталітету нації.
2. Гармонізація взаємин між владною вертикаллю та суспільною горизонталлю як ідейної основи розбудови громадянського суспільства китайського (конфуціянського) типу. 
3. Орієнтація на загальне благо, процвітання народу і держави.
4. Єдність етичного і політичного.
Унікальність китайської моделі господарювання полягає в тому, що конфуціанська теорія управління прагне до ідеалу – «золотої середини». Таке прагнення виявляється, насамперед, у поєднанні різних форм власності і різних політичних принципів.
Сучасні китайські економічні реформи, як чинник модернізації та стабілізації здійснюються в контексті китайської парадигми економічного розвитку, що базується на ідеях Ден Сяопіна («одна держава – дві системи») та Ху Цзіньтао (гармонійного суспільства, інноваційної держави) з урахуванням принципів конфуціянської філософії господарювання: «переходити річку, нащупуючи камені», «і добре, і швидко», «перегнати, не наздоганяючи». Результатом застосування конфуціянської моделі господарювання є ті економічні показники, які сьогодні демонструє Китай, входячи у світовий економічний простір, займаючи у ньому лідерські позиції.

5. Філософія людини конфуціянської цивілізації
儒家文明的人性 哲學
В основу методології китаєзнавчих досліджень покладається ставлення до ієрогліфічного тексту (文) як до системно-структурного утворення, за ідеограмами якого стоять елементи китайської традиційної культури. Остання, в свою чергу, визначається світоглядними принципами релігійно-філософських вчень Китаю, які постають головними чинниками формування свідомості носіїв традицій цієї культури. Світоглядний синкретизм даосизму, буддизму та конфуціянства повною мірою віддзеркалився в мові як прояві світоспоглядання, причому первісні космологічні уявлення втілилися в ідеограмах китайської мови задовго до виникнення феномену згаданого синкретизму.
6. Система конфуціянської освіти
儒家的教育思想
Головним предметом у дослідженні системи конфуціянської освіти є особливості формування особистості в класичних конфуціянських навчальних закладах. Об’єктом досліджень – особливості відносин між членами китайського соціуму, що регулюються не скільки законодавчою системою державного правління фа (法), стільки внутрішніми моральними імперативами.
Моральні імперативи зазвичай позначаються ідеограмою義 (ї). З етимології цієї ідеограми випливає ідея наслідування індивідуумом системи конфуціянських правил лі 礼(禮) обов’язкових для виконання кожним китайцем. Лі – це моральний імператив, за яким стоїть конфуціянська морально-етична й частково етико-політична системи як система правил, якими регулюються між людські відносини в країнах конфуціянської цивілізації.

 

 

До історії розробки науково-дослідної тематики Школи Конфуція

Киїського університету імені Бориса Грінченка

Предмет дослідження: (2012-2019 рр.)
Конфуціянський канон «Лунь юй».
Мета дослідження – проблема адекватного перекладу та переклад
канону «Лунь юй».
Актуальність дослідження:
1) інтерес світової громадськості до китайської моделі організації та
управління суспільством, а також соціально-політичних доктрин та
економічних стратегій Китаю, в основу розбудови яких традиційно
покладаються світоглядні та морально-етичні принципи конфуціянських
канонів, передусім – Канону «Лунь юй»;
2) відсутність в радянському та українському китаєзнавстві досліджень
Канону «Лунь юй», в яких застосовано згаданий етимологічний (мовно-
культурологічний) аналіз базових концептів з метою розв’язання проблеми
адекватності його (Канону) перекладу.
Проблематика дослідження:
1. Етимологізація семантичного поля поняття дао- шлях людини як
базового концепту конфуціянського канону «Лунь юй».
2. Морально-етичні принципи даосизму в етиці конфуціянського канону
«Лунь юй»: до проблеми адекватного перекладу.
3. Символізм і реалізм відображення конфуціянської гуманності в
текстах канону «Лунь юй»: до проблеми адекватного перекладу.
4. Мовно-культурні парадигми концептів духовність, мораль, етика як
головні ознаки традиційності китайського суспільства.
5. Концепт ритуалу лі в мовно-культурологічному та філософському
контекстах конфуціянського канону «Лунь юй».
6. Концепт міри як ідейної основи конфуціянського канону «Лунь
юй»: до проблеми адекватного перекладу.
7. Мовно-культурологічний принцип розкриття конфуціянського
концепту серединності: до проблеми адекватного перекладу канону «Лунь
юй».
8. Концепт дао-шляху Неба як засадничого принципу конфуціянського
світосприйняття за контекстом Канону «Лунь юй»: до проблеми адекватного
перекладу.
9. Конфуціянська этико-політична система: місце і роль у розбудові
державності сучасного Китаю

 

10. Дао-шлях людини в світоглядних та морально-етичних принципах
релігійно-філософських вченнях Китаю: проблема формування особистості
конфуціянського типу
Методологічні засади:
В основу методології дослідження Канону «Лунь юй» покладено
етимологічний (мовно-культурологічний) аналіз як спосіб розкриття його
базових концептів і, відповідно, розв’язання проблеми адекватності
перекладу.
Навчально-методичне забезпечення:
- забезпечення дослідників енциклопедіями, словниками, посібниками з
етимологічного (мовно-культурологічного) аналізу китайської ієрогліфіки;
- розроблено й впроваджено в навчальний процес лекційні курси з основ
теорії ієрогліфічної писемності;
- розроблено й впроваджено в навчальний процес систему ієрогліфічного
тестування.
Використання результатів досліджень:
- у наукових статтях, рефератах, курсових та дипломних роботах;
- у виступах на китаєзнавчих конференціях, наукових семінарах тощо;
- при підготовці до видання Канону «Лунь юй» у перекладах українською
та іншими мовами.

 

 

 

Помітили помилку в тексті? Виділіть це слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Ви тут: Головна Структура Кафедри Кафедра східних мов та перекладу Наукові школи