Ви тут: Головна Структура Кафедри Кафедра світової літератури Події

Пoдії

 

 

 

 

 

 ТРАВЕНЬ 2019 Р.

  

17 травня 2019 р. у рамках Фестивалю науки в Інституті філології кафедра світової літератури організувала захід спільно з міжнародним партнером - Посольством Індії в Україні. Представниця Індійського культурного центру при Посольстві Індії, керівник санскритського театру "Раматі", викладачка  санскриту й гінді Олександра Лохман прочитала лекцію «Санскрит: загадка найпростішої мови». Слухачі почули цікаві, оригінальні й науково обґрунтовані відповіді на прості, на перший погляд, питання: що таке санскрит, які є теорії походження аріїв, хто вони такі і звідки прийшли, чому санскрит називають найкращою мовою для комп’ютерів і в чому її логіка, як вивчають санскрит в Індії та інших країнах світу, який стан сучасної індології в Україні і чому в нашій країні немає жодного університету, де вивчалась би ця мова не факультативно, як санскрит пов’язаний із NASA і як ця мова лікує людей із хворобою Альцгеймера. Лекція одночасно була й майстер-класом Олександри Лохман, адже слухачі досліджували схожість санскриту зі слов’янськими мовами, вгадуючи українські слова в санскритських. Так, студенти із захопленням відкривали для себе, що, наприклад, санскритське "плавате" – це українське "плаває", пататі – падає, сідаті – сидить, гарджаті – гарчить, пачаті – готує, пече, джіваті – живе, дхаматі – дмухати, драваті – драпати, бхаяте - боїться; матрі – матір, бгратрі – брат, свасрі – сестра, духітрі – дочка, деві - діва; насіка – ніс, акші – око, оштха – уста, гріва – шия; вріка – вовк, аджа – коза; агні – вогонь, набха – небо, мас – місяць, гірі – гора, раса – сік, роса, васанта – весна, хіма – холод, хеманта – зима, діна – день, накта/ніша – ніч; двара – двері, дама – дім, чашака – чашка, мадху – мед, кравіш/крав’я – сире м’ясо; сва – свій, лагу – легкий, швета – світлий, білий, діргха – довгий, мріта – мертвий, джіва – живий, пурна – повний, піта - випитий тощо.
Дуже пізнавальним була також розповідь про українських індологів, зокрема Павла Ріттера. Викладач Харківського університету, один із засновників Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства, автор унікального «Краткого курса санскритской грамматики» (1904 р.), у 1938 році був репресований. Реабілітовано цього видатного індолога було посмертно лише в 1991 році. Через репресії радянської влади розвиток санскритології в Україні було призупинено. Студенти з подивом дізналися, що сьогодні у жодному українському виші немає повноцінного курсу санскриту.Чи не найбільше вразила слухачів дивовижна логіка санскриту. Лекторка продемонструвала на фонетичному й словотвірному рівнях мови, що санскрит – це математика в мові, а санскритологи - «мовні інженери». Саме завдяки цій логіці та чіткій структурі (санскрит вважається однією з найбільш флективних мов світу) у 1985 році представник NASA Рік Бріггс назвав санскрит найкращою мовою для комп’ютерів.
Надзвичайно цікаво Олександра Лохман розповідала про найновіші наукові дослідження щодо впливу санскриту на тіло та мозок людини. У січні 2018 року Джеймс Хартцелл проводив дослідження мозку вчених-пандітів, знавців санскриту та ведичних текстів, які закінчили традиційне навчання в індійському гуру кулі, тобто санскритській школі. Сканування мозку засвідчило: в обох півкулях мозку професійних пандитів на 10% більше сірої речовини, ніж у людей контрольної групи; товщина кори головного мозку збільшена, а зони гіпокампу, які відповідають за короткострокову та довгострокову пам’ять (зокрема зони звукової, просторової та візуальної пам’яті), дуже розвинуті. Так було науково доведено вплив вивчення санскриту на розвиток пам’яті та когнітивних здібностей людини, що підтвердило думку щодо необхідності вивчення санскриту в школах. Наразі проводяться також наукові дослідження про вплив санскриту на профілактику розвитку хвороби Альцгеймера (хвороби втрати пам’яті), яку вважають однією з найпоширеніших хвороб майбутнього. Санскрит – мова, «виписана» з людини, і це лекторка демонструвала на дошці схемами й логічними ланцюжками.
Олександра Лохман розповідала про зв’язок музики і санскриту: брахмани використовували ритміку, поезію, спів для запам’ятовування та усної передачі великих за обсягом текстів релігійного та естетичного характеру. Музика була невід’ємна від санскриту, а класична індійська музика – це санскрит у звуці. У сучасних умовах не так легко відтворити класичне навчання санскриту, але позбавляти навчальний процес музики неможливо. Як доказ традиційного вивчення санскриту (проспівуючи слова, речення, тексти) було продемонстровано відео уроків санскриту в школі Сейнт Джеймса в Лондоні.
На лекції студенти й викладачі також разом співали шлоку, переконуючись, що правильна вимова звуків санскриту необхідна задля поліпшення дикції й правильного дихання, вона також впливає на нервову систему й розкриває потенціал голосу.
Лекція була надзвичайно продуктивною, пізнавальною, часом веселою й запалила бажання (як у студентів, так і у викладачів) вивчати санскрит - цю найлогічнішу мову у світі.

 

Sanskryt 17.05.2019 1Sanskryt 17.05.2019 2Sanskryt 17.05.2019 3Sanskryt 17.05.2019 4Sanskryt 17.05.2019 5Sanskryt 17.05.2019 6Sanskryt 17.05.2019 7Sanskryt 17.05.2019 8Sanskryt 17.05.2019 9Sanskryt 17.05.2019 11 Sanskryt 17.05.2019 12 copy

 


 

КВІТЕНЬ 2019

20 квітня 2019 року студенти 2 курсу групи ФЯБ (японськолї філології) під керівництвом Вишницької Ю.В. взяли участь у Book Fashion - Всеукраїнському фестивалі буктрейлерів, організованому Інститутом журналістики КУБГ. Вікторія Бідна,  Вікторія Хміль, Олександра Піскун, Джесіка Кравчук вибороли 2 місце в номінації "Художня література". Вітаємо переможцців!

 

BookFashion 20.05.2019 1 copyBookFashion 20.05.2019 2 copy

 


 

 

 

16-17 квітня 2019 року в Херсонському державному університеті відбувся ІІ (заключний) тур Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт із галузі «Гендерні дослідження».
За результатами Підсумкової науково-практичної конференції диплом ІІІ ступеня отримала Щока Ольга, студентка IV курсу спеціальності «Українська мова та література» Інституту філології (науковий керівник - Вишницька Юлія Василівна). Тема наукового дослідження - "Аксіологічна ідентичність жінки в сучасній турецькій літературі"

 

 

Vseukr.konkurs gender 17.04.2019 4Vseukr.konkurs gender 17.04.2019 0Vseukr.konkurs gender 17.04.2019 3Vseukr.konkurs gender 17.04.2019 5

 


 

 

 

5 квітня 2019 р. викладачі кафедри світової літератури проф. Гальчук О.В., доценти Анісімова Л.В., Вишницька Ю.В., Ліхоманова Н.О., Шовкопляс Г.Є. взяли участь у Х щорічній Міжнародній науковій конференції "Літературний процес: моделі, матриці, категорії".

 

Lit.proces 05.04.2019 1Lit.proces 05.04.2019 2Lit.proces 05.04.2019 3Lit.proces 05.04.2019 4Lit.proces 05.04.2019 5Lit.proces 05.04.2019 6Lit.proces 05.04.2019 8Lit.proces 05.04.2019 9Lit.proces 05.04.2019 10Lit.proces 05.04.2019 7 copy

  


 

3 квітня 2019 року кафедрою світової літератури був проведений профорієнтаційний захід – зустріч з учнями випускних класів спеціалізованої школи з поглибленим вивченням німецької мови ім. С.Грушевського.
Знайомство з Інститутом філології і кафедрою світової літератури зокрема поєднувалося з майстер-класом Олександра Володимировича Бойка, присвяченим використанню новітніх технологій у викладанні зарубіжної літератури. Випускник нашого університету, а тепер вчитель зарубіжної літератури та української мови і літератури, О. В. Бойко продемонстрував, як вивчення літератури можна перетворити на цікаву й захопливу мандрівку у світ Слова, інтелектуальну гру та відкриття нових горизонтів. Ілюстративним матеріалом став шкільний підручник із зарубіжної літератури проф. Юрія Івановича Ковбасенка.

Тож чекаємо на нові зустрічі і … нових студентів!

 

Boyko 03.04.2019 1Boyko 03.04.2019 2Boyko 03.04.2019 3Boyko 03.04.2019 4Boyko 03.04.2019 5Boyko 03.04.2019 6Boyko 03.04.2019 7Boyko 03.04.2019 8Boyko 03.04.2019 9Boyko 03.04.2019 10

 

 

 

БЕРЕЗЕНЬ 2019

29 березня 2019 р. доцент кафедри Ю.В.Вишницька взяла участь у роботі круглого столу "Літературний театр у становленні філолога: досвід і перспективи", організованому керівником Літературного театру Тетяною Вірченко до Дня Інституту філології. 

 

Lit.teatr 29.03.2019 2 copyLit.teatr 29.03.2019 3Lit.teatr 29.03.2019 1Lit.teatr 29.03.2019 4

 


 

ВІВТАР СЛУЖІННЯ УКРАЇНІ

13 березня 2019 року кафедра світової літератури Інституту філології КУБГ та філологічна студія «Мельпомена» на відзначення 205-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка вшанували пам’ять Великого Кобзаря, який не лише свій геній, а й саме своє життя офірував Україні.

Почесним гостем заходу став Павло Григорович ПЕТРЕНКО, онук героя українських національно-визвольних змагань поч. ХХ ст., очільника легендарної Вороньківської сотні Івана ЧЕРПАКА.

Павло Григорович працював водієм «швидкої допомоги», але з початком АТО, продовжуючи родинну традицію реального жертовного служіння Україні, 2014 р. пішов добровольцем у ЗСУ. Він є досвідченим і мудрим чоловіком, дуже добре знає історію України та рідного краю, тож охоче поділився своїми знаннями зі студентами-грінченківцями.

Павло Григорович з теплотою говорив про славетне містечко Вороньків, яке згадується вже в «Повчанні» Володимира Мономаха. За народними переказами, його назва походить від прізвища воїна Ворона, який жив у цьому місті і загинув, боронячи його від печенігів.

З початком національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького (1648-1654) місто стало центром Вороньківської сотні Переяславського полку. Вільнолюбні Вороньківські козаки брали участь у повстаннях Северина Наливайка, Тараса Федоровича (Трясила), у визвольній війні українського народу проти польського панування.

Буремні події XX століття змінили місто. Жовтневий переворот 1917 р. і кровопролитна громадянська війна розділили Вороньків на два ворогуючі табори: тих, хто обстоював незалежну Україну, і тих, хто підтримував радянську імперію. Загін Івана Черпака був однозначно зорієнтованим на героїчне служіння Незалежній Українській Державі. Молодий, відважний та розумний офіцер, маючи за плечима досвід І Світової війни, очолив загін волелюбних козаків та повів їх у запеклий бій, що розгорівся поблизу річки Трубіж. Метою патріотів було знищення маріонеткового промосковського уряду та московсько-більшовицького воєнного конвою, який на бронепотязі їхав із Харкова до Києва якраз повз Вороньків (варто згадати, що саме «пасажири» таких, сформованих у Москві, потягів у 1932-1933 рр. організовували Голодомор як геноцид українців).

Завдяки блискучому плануванню та здійсненню операції малочисельному загону українських козаків вдалося стримати наступ більшовиків на цілих два дні (для порівняння: за рік до того, у лютому 1918 року, Герої Крут ціною своєї жертовності затримали московських загарбників на три-чотири години).

Незважаючи на брак зброї, значну чисельну перевагу ворога, холод та втому, українці виявили величезну відвагу. І лише третьої ночі вцілілі герої організовано відступили, забравши з собою поранених побратимів. Понад півтори сотні вбитих (і навіть поранених!) українських захисників більшовики поскидали в холодні води Трубежа, дно якого встелене козацькими кістками.

Але самопожертва вороньківців не була марною: у бою полягло незрівнянно більше ворогів, а вцілілі російські загарбники були так налякані, що до сусіднього Києва просувалися аж три доби. Тож подвиг 300 українських козаків (до Вороньківської сотні доєднався зведений загін патріотів із сусідніх сіл) дав можливість українському Уряду евакуюватися зі столиці та закріпити державницький статус України на міжнародному рівні.

Героїчний бій козаків під проводом Івана ЧЕРПАКА недаремно порівнюють з подвигом 300 спартанців та називають метафорично «українськими Фермопілами». Адже як в Елладі 5 ст. до н.е. спартанці призупинили орди персів, так і під Трубежем 1919 р. наші козаки призупинили орди московських загарбників. І хоча як спартанці, так і вороньківці загинули, тобто програли битви, але як у Фермопілах, так і на Трубежі кувалася майбутня стратегічна перемога у екзистенційно-історичному змаганні, адже нині Греція і Україна є незалежними державами.

Упродовж цілого століття про героїчну битву 4-5 лютого 1919 року згадувати було небезпечно, адже радянська пропаганда всіх українців, які боролися проти комуністичного режиму, називала бандитами. Тому родичі повстанців боялися розповідати дітям та онукам правду про подвиг їхніх батьків і дідів, проте свято берегли пам’ять про них.

Бій на Трубежі та постать Івана ЧЕРПАКА стали легендарними настільки, що український поет, перекладач, член Спілки письменників України та уродженець Воронькова Микола Карпенко, опираючись на спогади дитинства, написав поему «Отаман Іван Черпак». А на могилі Черпака у Воронькові є напис:

Про вас, герої,

Пам’ять вічна!

Для ваших вбивць –

Ганьба і забуття

Козаки під командуванням Івана ЧЕРПАКА здійснили справжній подвиг, їхній вчинок є символом нескореності і незнищенності українського народу та Української держави, тому пам`ять про них житиме у віках.

Автори тексту - учасниці філологічної студії «Мельпомена»

Вікторія ДОГАДІНА

Дарія КАРТАВЧЕНКО

Анастасія БУРА

Фото - з родинного архіву онука Івана Черпака

 

 

Cherpak 13.03.2019 1Cherpak 13.03.2019 2Cherpak 13.03.2019 3Cherpak 13.03.2019 7Cherpak 13.03.2019 8Cherpak 13.03.2019 5Cherpak 13.03.2019 4Cherpak 13.03.2019 6

 

 

 

 ПУБЛІКАЦІЇ БЕРЕЗНЯ 2019

 

Гальчук О.В. Тексти по колу: пізнати Себе в Іншому : монографія / О.В.Гальчук. Київ: "Центр учбової літератури", 2019. 268 с.

 

Шовкопляс Г.Є. «Жіноче письмо» у постмодерній драматургії (на матеріалі п’єси Ірени Коваль «Лев і Левиця») // Література і культура Полісся. Вип.93. Серія «Філологічні науки». №11 /відповід. ред. і упоряд. Г.В.Самойленко. Ніжин: НДУ ім. М.Гоголя, 2018. 318 с. – сс. 52-61.

 

 


 

ЛЮТИЙ 2019

 

ПАЛОМНИЦТВО ДО УКРАЇНСЬКИХ ТЕРМОПІЛІВ

Хоч у люту холоднечу
Січуть скоростріли –
Не здаються диким ордам
Наші Термопіли.
Всеволод ТКАЧЕНКО.
“Балада про Трубіж”

02.02.2019 завідувач кафедри світової літератури, президент УАВЗЛ професор Юрій КОВБАСЕНКО разом із учасницями очолюваної ним філологічної студії «Мельпомена», студентками Київського університету імені Бориса Грінченка Вікторією ДОГАДІНОЮ і Дарією КАРТАВЧЕНКО, в складі делегації представників громадських і державних національно-патріотичних організацій: Спілки офіцерів України, Спілки театральних діячів України, Конгресу українських націоналістів та ін. (організатором акції, за доброю традицією, виступив партнер КУБГ, Почесний голова Спілки офіцерів України, депутат Верховної Ради України ІІ скликання, капітан І рангу Євген ЛУПАКОВ) взяли участь в урочистих заходах з відзначення 100-річчя запеклого бою славних українських патріотів, козаків Вороньківської сотні (під проводом Івана ЧЕРПАКА) проти російсько-більшовицьких загарбників на р. Трубіж.
Спочатку учасники акції відвідали пам’ятник Героям Небесної сотні, відкритий у м. Борисполі до 23-річниці Незалежності України. Він є символом звільнення українського народу від колоніальних пут, що ними російський імперіалізм протягом трьох століть утримував Україну в складі імперії.
Потім у селі Воронькові грінченківці відвідали пам’ятник козакам, які в лютому 1919 р. героїчно загинули в бою з більшовиками на р. Трубіж. У вшануванні героїв-патріотів узяли участь представники місцевої влади (на чолі з сільською головою Ніною ЯСТРУБ) та громадських організацій, а також онуки Івана ЧЕРПАКА: Павло ПЕТРЕНКО і Світлана ТИМЧЕНКО (див. фото). Після цього учасники акції відвідали могилу Івана ЧЕРПАКА.
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА: Попри свою молодість (героїчно загинув у 26-річному віці), на момент бою на Трубежі Іван ЧЕРПАК вже мав за плечима чималий досвід І Світової війни, був авторитеним бойовим офіцером, добре знав стратегію й тактику бою. Тому, чудово знаючи рідну місцевість, а також ординську тактику росіян, які звикли воювати переважаючими силами, очільник козаків-патріотів (як свого часу спартанський цар Леонід біля вузького проходу у Фермопілах) знайшов найвигідніше місці для бою – біля залізничного мосту через р. Трубіж. Саме там, на вузькому високому мосту, нівелювалася суттєва перевага російських агресорів у живій силі й техніці (бронепоїзд, кавалерія і гармати бл. 500 московитів проти кулеметів і рушниць 170 українців). Як і під час бою славетного 300 спартанців, поразку й загибель українських патріотів спричинила зрада, оскільки московитів завчасно попередили вороньківські проросійські шпигуни, тогочасна “п’ята колона”. Тому бронепоїзд агресора не зайшов на міст, звідки повинен був піти згори аж під кригу, а зупинився недалеко від засідки козаків і почав здалеку обстрілювати їх із гармат. Проте навіть це не злякало українських героїв: нерівний бій тривав аж три доби (для порівняння: героїчний бій під Крутами в лютому 1918 р. тривав чотири години). За цей час Український Уряд устиг евакуватися із Києва до Житомира та продовжив боротьбу за незалежність України... І, зрештою, як спартанці, так і українці “програли битву, але виграли війну”: Еллада не потрапила під владу імперії персів, а Україна вирвалася з лабет Російської імперії...
Тож недаремно відомий український перекладач, майстер слова Всеволод ТКАЧЕНКО (який побачив світ саме на Трубежі) увічнив подвиг воронькіських козаків у поемі «Балада про Трубіж» (див. епіграф до цього матеріалу).
Потім грінченківці взяли участь у мітингу біля пам’ятника Героям Трубежу на залізничній станції Баришівка. Глибоко символічно, що до місць збройного опору російським окупантам поч. ХХ щойно привезено величезний бетонний тетрапод із-під Маріуполя – як символ збройного опору російським окупантам поч. ХХІ ст. Як тут не згадати висновок доктора Фауста, героя однойменного твору Йоганна Вольфганга ГЕТЕ: “Лиш той життя і волі гідний, хто б’ється день у день за них”...


Авторки тексту
Вікторія ДОГАДІНА
Дарія КАРТАВЧЕНКО

 

Termopily 02.02.2019 1Termopily 02.02.2019 2Termopily 02.02.2019 3Termopily 02.02.2019 4Termopily 02.02.2019 5Termopily 02.02.2019 6Termopily 02.02.2019 7

 

 


 

СІЧЕНЬ 2019 

 

Ушанування подвигу Героїв Крут

29.01.2019 завідувач кафедри світової літератури, президент Української асоціації викладачів зарубіжної літератури професор Юрій КОВБАСЕНКО і учасниці філологічної студії «Мельпомена» Вікторія ДОГАДІНА й Анастасія БУРА, разом із партнерами КУБГ почесним головою Спілки офіцерів України Євгеном ЛУПАКОВИМ, Надзвичайним і Повноважним Послом України Юрієм БОГАЄВСЬКИМ та ін. взяли участь у Всеукраїнській патріотичній акції, присвяченій відзначенню 101-ї річниці знаменитого бою під Крутами. Тут 29 січня 1918 року відбулася нехай і трагічна, але одна з найславетніших подій в історії українського національно-визвольного руху. Вона нагадує всесвітньовідому битву при Фермопілах, коли 300 спартанців перепинили шлях на батьківщину кількасоттисячним ордам Ксеркса. І нехай (через відсутність єдності греків, а також пряму зраду) спартанські герої тоді загинули, але переможеними вони не стали: взоруючи на мужність спартанців, греки зуміли об’єднатися і дати відсіч знахабнілим загарбникам, дощенту розтрощивши загарбників-персів. І відтоді Азія так і залишилася Азією, а Європа - Європою...

Подібно й під Крутами 29 січня 1918 року, де 420 вояків армії УНР і студентів-патріотів ціною власних життів призупинили вторгнення в Україну російсько-більшовицької орди, що мала значну перевагу як за чисельністю (понад 4000 бійців!), так і за озброєнням..

Українські герої затримали ворожий наступ аж на 4 дні, які для історії нашої країни стали вирішальними. Саме за цей час, щедро оплачений кров’ю українських патріотів, був укладений Брест-Литовський мирний договір, що означав міжнародне визнання Української Держави. На цілий рік (до січня 1919 - ще одного бою, на річці Трубіж) Україна позбавилася від «братерських обіймів» російського ведмедя, що дозволило засіяти зернята та зміцнити підвалини української державності, які 1991 р. втілилися в Декларацію про державний суверенітет України.

Радянська тоталітарна ідеологія намагалася стерти з історичної пам’яті українців обставини подвигу захисників України під Крутами. Адже він геть перекреслював кремлівську байку про українців і росіян як «один народ».

І зараз Україна поступово зцілюється від «історичної амнезії» (Є. Сверстюк), зокрема й такими Акціями.

Тож грінченківці віддали шану полеглим героям, відвідали військово-історичну композицію та екскурсійні вагони. Сильне враження на учасників мітингу справив марш військовослужбовців і курсантів, залпи почесного караулу із вогнепальної зброї.

Присутні вшанували пам’ять не лише крутян, а й наших сучасників, молодих хоробрих юнаків, які загинули на сході України, боронячи Україну так само мужньо, як і століття назад. Указом Президента України вони нагороджені посмертно. На такому символічному та пам’ятному місці – біля монументу битви під Крутами - державні нагороди отримували батьки загиблих воїнів.

Історія – скарбниця наших діянь, свідок минулого, приклад і повчання для сьогодення, застереження для майбутнього.

Тож треба добре знати Минуле, аби упевнено крокувати в гідне Майбуття.

Автори тексту

Вікторія Догадіна

Анастасія Бура

Kruty 29.01.2019 1 copyKruty 29.01.2019 2 copy

 

 

 


 

ГРУДЕНЬ 2018

 

У суботу, 22 грудня 2018 року,  річний цикл лекцій, що їх було проведено у рамках загальноуніверситетського соціального проекту «З Києвом і для Києва», був завершений лекцією завідувача кафедри світової літератури Ковбасенка Ю.І. Професор Ковбасенко у блискучій лекції виклав нові тенденції в літературі та літературній освіті ХХІ ст., зокрема, пов’язані з темою НДР літературних кафедр Інституту філології, а також відповів на численні запитання зацікавлених слухачів. Це переважно мешканці Оболоні, досвідчені люди, які сформували навколо кафедри світової літератури постійну творчу групу, що кількісно дорівнює нормативній академічній групі - 21 особа. Вони закохані в літературу, тож були щиро вдячні за цікаву лекцію та гарну організацію заходу.

На фото: наші «старші студентки» вітають завідувача кафедри професора Ю.І.Ковбасенка та куратора соціального проекту від кафедри світової літератури доцента Г.Є.Шовкопляс з новорічними святами. У 2019 році згадану роботу буде продовжено. Так, у лютому планується проведення Поетичної студії на тему «Поетика українського романсу» та ін. заходів.

Автор тексту: доцент Галина ШОВКОПЛЯС

soc proect 23.12.18

 


 

7 грудня 2018 року в межах загальноуніверситетської Грінченківської декади кафедрою світової літератури Інституту філології було проведено щорічний Всеукраїнський літературознавчий круглий стіл за темою "Проблеми ідентичності та художня література". Традиційно перші виступи були дебютними: з доповідями виступили учні - старшокласники  київських шкіл, зокрема Софія Вінічук (спеціалізована школа № 247 Деснянського р-ну м. Києва, учитель - Єсипенко Світлана Анатоліївна,  науковий керівник - доцент кафедри світової літератури, доктор філ. наук Вишницька Ю.В. Цікавими були доповіді студентів Догадіної Вікторії (науковий керівник - професор Ковбасенко Ю.І.), Сахневич Юлії (науковий керівник - доцент Бітківська Г.В.), Ольга Щоки (науковий керівник - доцент Вишницька Ю.В.). Також прослухані були доповіді магістрантів кафедри - Павла Зінченка (науковий керівник - доцент Тверітінова Т.І.) та Дарини Макаренко (науковий керівник - доцент Шовкопляс Г.Є.). Без сумніву,  найбільш захоплюючим був виступ гостя нашого круглого столу поета та перекладача, заступника голови Спілки письменників України Гордона Олександра Богдановича на тему "Філософська та естетична ідентичність сучасної української поезії". У роботі круглого столу взяли участь всі члени кафедри. Організатор заходу - доцент кафедри світової літератури, кандидат філол.наук Тверітінова Т.І. Модератор заходу - доцент кафедри світової літератури, кандидат філол.наук Шовкопляс Г.Є.

 

kruhlyi stil 07.12.2018 0kruhlyi stil 07.12.2018 01kruhlyi stil 07.12.2018 1kruhlyi stil 07.12.2018 2kruhlyi stil 07.12.2018 3kruhlyi stil 07.12.2018 4kruhlyi stil 07.12.2018 5kruhlyi stil 07.12.2018 6kruhlyi stil 07.12.2018 8kruhlyi stil 07.12.2018 7

 

 


 

По-справжньому сучасний виш - це динамічна поліфункціональна структура, інтенційована не лише на якісний навчально-виховний процес, а й на ідентифікацію української культури та ментальності в широкому світовому контексті.
Тож співпраця Університету Грінченка з Культурним центром при Амбасаді Індії  стала доброю традицією.
На фото: Організований кафедрою світової літератури до Дня Університету майстер-клас з індійського візуально-літературного мистецтва (арт-клас Пушпалая: орнамент, живопис, мехенді; на матеріалі Ведичного наративу, а також «Магабгарати» і «Рамаяни»).
Модератори: від КУБГ - Наталя ЛІХОМАНОВА, Юлія ВИШНИЦЬКА, від Центру - Ірина ДЗЮБА, Катерина ДЬЯЧЕНКО

 

Indiia szyvopys 06.12.18 1 copyIndiia szyvopys 06.12.18 2Indiia szyvopys 06.12.18 3Indiia szyvopys 06.12.18 4Indiia szyvopys 06.12.18 5Indiia szyvopys 06.12.18 6Indiia szyvopys 06.12.18 7

 

 ПУБЛІКАЦІЇ ГРУДНЯ 2018

Вишницюка Ю. Міфосценарне прочитання образу Дерева Життя в романі Володимира Дрозда «Листя землі» / Юлія Вишницька // Inskrypcje. Półrocznik: Czasopismo naukowe poświęcone literaturze i kulturze. - R. VI, 2018, z. 2 (11). - С. 81-93

Бітківська Г.Топос дерева в сучасній українській прозі: від пасторальних до есхатологічних мотивів / Галина Бітківська // Inskrypcje. Półrocznik: Czasopismo naukowe poświęcone literaturze i kulturze. - R. VI, 2018, z. 2 (11). - С. 95-105.

 

 


 

 ЛИСТОПАД 2018 

 

29 листопада 2018 р. у День вдячності ректор Університету В.О. Огнев'юк відзначив друзів нашої кафедри:
Лупакова Євгена Олександровича, Почесного голову ВГО «Спілка офіцерів України», за плідну співпрацю в питаннях громадянського та патріотичного виховання студентів Інституту філології;
Лохман Олександру, викладачку гінді й санскриту Індійського культурного центру Посольства Індії в Україні, за підтримку культурних та освітніх ініціатив кафедри світової літератури, за сприяння й популяризацію культурних традицій, мови, науки, філософії та мистецтва Індії в Університеті Грінченка.

 

 

Heroi basaru 25.11.2018 3Den Podiaky 29.11.2018 2 

 


 

26 листопада, о 17.00, у Залі пам’яті Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» студенти Інституту філології взяли участь у перегляді документального фільму "Голодомор. Забутий геноцид", створений французькою режисеркою Бенедикт Бане.
Як зауважив один із численних експертів фільму, історик, викладач університету Лотарингії (Франція) Етьєн Тевенен: «Незважаючи на всі зусилля знищити культуру, населення, церкву, дух українства, вони на сьогодні існують. Незважаючи на всі вжиті заходи з тим, щоб стерти навіть спогади про те, що відбувалося, пам'ять про все жива, і саме про це свідчить цей документальний фільм. За цей час і Сталін помер, і Радянський Союз розпався. Ми бачимо тут дивовижну здатність людей до спротиву силам, які намагаються їх розчавити, бажання і волю людей вижити і продовжувати жити, незважаючи ні на що… Це дає скоріше надію, а не приводить до безнадії…»
Студенти групи ФАЯб-1-16-4.0д і ФНб-1-15-4.0д й викладачі Н. Ліхоманова і Ю.Вишницька мали рідкісну можливість поспілкуватися із авторкою фільму, яка проникливо розповіла про появу власного інтересу до гірких сторінок історії України, згадала, як проходили зйомки влітку 2010 і взимку 2011, як склалися подальші долі героїв фільму, і, насамкінець, побажала завжди пам'ятати і пишатися тим, що ми українці.

Текст - доц. Н.Ліхоманова

 

 

Film 1Film 2Film 3Film 5Film 7Film 6

 

 


 

Кафедра світової літератури бере активну участь у роботі загальноуніверситетського соціального проекту"З Києвом і для києва" . Для групи старших киян, які виявили бажання поповнювати свої знання з класичної та сучасної літератури, було проведено анкетування з метою виявлення інтересів наших "старших студентів". Першу лекцію прочитав запршений нами співробітник НДЛ Грінченкознавства к.ф.н. Лашко М.В -- тема лекції : "Борис Грінченко: хто він?" Друга лекція була присвячена аналізу сучасної української літератури. Цю лекцію прочитала доцент кафедри української літератури і компаративістики к.ф.н. Волошук Л.В. Блискучу лекцію про творчість Ф.М. Достоєвського прочитала доцент кафедри світової літератури, к.ф.н. Тверітінова Т.І. Минулого тижня ми запросили професора Національного Таврійського університету імені В.І.Вернадського д.ф.н. Е.М.Свенцицьку, яка розповіла уважним слухачам про особливості акмеїстичної поетики Ганни Ахматової.
Відповідальна за проведення соціального проекту на кафедрі й автор тексту - доцент Шовкопляс Г.Є.

 

 

Sozproekt 1Sozproekt 2Sozproekt 3Sozproekt 4 

 

 


 

 

9 листопада 2018 рокув Інституті філології відбулася зустріч з поетесою, доктором філологічних наук, професором Еліною Михайлівною Свенцицькою, яка презентувала книгу своїх віршів "Речі, що залишились від дому" ("Видавництво Старого Лева", 2018).
Еліна Михайлівна відома не тільки як талановитий і плідний науковець, фахівець з поезії срібного віку, але й як обдарований митець, яка пише двома мовами: прозу - російською, поезію - українською. Народжена в далекій Самарі, в інтелігентській російськомовній родині, Еліна Михайлівна після переїзду з батьками на Україну до Донецьку відчула в собі потребу писати вірші українською, в той час, коли ще не вміла нею розмовляти, а тільки читати. Але, як вважає поетеса, "не людина вибирає мову, а мова - людину. Для того, щоб передати певні смисли. Українська мова вибрала мене".
В збірці "Речі, що залишились від дому" знайшли відображення трагедії людей Донбасу, які змушені були залишити рідні домівки, туга за близькими людьми, за звичними і дорогими речами, що оточували й наповнювали повсякденне життя.
До вогнищ родинних, забутих
коли ми приїдемо... Сльози
течуть із розбитого неба
на наші розкриті оселі,
на наші покинуті нори.
Припинено шлях наш зворотний,
обірвано шлях наш зворотний,
щоб жити під злими зірками,
до рідних суріпок тулитись.
Зараз доктор філологічних наук, професор Е.М. Свенцицька викладає в Таврійському національному університеті імені В. Вернадського, де продовжує навчати гідно виховувати майбутню українську інтелігентцію.

Модератор зустрічі й автор тексту - доцент кафедри Т.І.Тверітінова

 

 

Svencycka 14.11.2018 1Svencycka 14.11.2018 2Svencycka 14.11.2018 3 Svencycka 14.11.2018 5 Svencycka 14.11.2018 5 Svencycka 14.11.2018 6Svencycka 14.11.2018 7

Svencycka 14.11.2018 8

Еліна Свенцицька читає свою поезію зі збірки "Речі, що залишилися від дому": "Єжи писах - писах"... , "Збережи мені мову - українську, російську, іврит.."

 

ПУБЛІКАЦІЇ ЛИСТОПАДА 2018

 

Вишницюка Ю. ГЕНДЕРНЕ (БЕЗСУМНІВНО!) Рецензія на монографію: Башкирова О. Гендерні художні моделі сучасної української романістики : монографія / О. Башкирова. — К. : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2018. — 352 с. // Синопсис: текст, контекст, медіа : Електронне фахове видання Київського університету імені Бориса Грінченка. – № 3 (23), 2018. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/313/288

 

Динниченко Т.А. Архетипна складова в художньому світі роману А. Франса "Боги жадають" // Султанівські читання [збірник статей]. Т—Вип. VII. – Івано-Франківськ : Симфонія форте, 2018. – С. 85 – 100.

 

Динниченко Т.А. Жанровий аспект інтертекстури роману М. Варгаса Льоси "Походеньки поганого дівчиська" // Синопсис: текст, контекст, медіа : Електронне фахове видання Київського університету імені Бориса Грінченка. – № 1 (21), 2018. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/285

 

Ліхоманова Н. Карта пам’яті сучасної української літератури. Рецензія на монографію: Пухонська О. Літературний вимір пам’яті / Оксана Пухонська. – Київ : Академвидав, 2018. – 304 с. / / Синопсис: текст, контекст, медіа : Електронне фахове видання Київського університету імені Бориса Грінченка. – № 3 (23), 2018. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/314/289

 

 


 

ЖОВТЕНЬ 2018

 

 

29 жовтня 2018 р. доцент Ю. Вишницька пройшла підвищення кваліфікації на серії майстер-класів з новітніх методик навчання української мови (зокрема "Маги, воїни та цілителі в школі, або Геймифікація на уроці української мови (освітня платформа Classcraft)", "Міжпредметна лінгвістична лабораторія") в Академії ігрових технологій, яку організувала й провела кафедра української мови Інституту філології.

 

AIT 1AIT 2AIT 3AIT 4AIT 5

 

 


 

 

18-19 жовтня 2018 року доценти кафедри світової літератури Т.І.Тверітіновата Г.Є.Шовкопляс взяли участь у ХУ Міжнародній літературознавчій конференції "Інтервали : 1918-1968-2018. Література/ літературознавство". Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Кафедра історії зарубіжної літератури, теорії літератури та слов'янських літератур.

 

 Chernihiv 18.10.2018 2Chernihiv 18.10.2018 3


 

 

05.10.2018 завідувач кафедри професор Юрій КОВБАСЕНКО взяв участь у прямому ефірі Українського емігрантського радіо «Отчизна», котре мовить у ефірі як материково-українському, так і діаспорно-закордонному (США, Італія, Польща та ін.).
У передачі, присвяченій стратегічним проблемам патріотичного виховання українців і синхронізованій із Міжнародним днем вчителя і Днем працівника освіти України, порушувалися актуальні освітянські, політичні та етнокультурні проблеми в широкому діахронічному та сучасному контексті.

Детальніше див.: https://www.facebook.com/radiootchyzna/photos/a.131308994312782/201515960625418/?type=3

 

Radio 05.10.2018 1Radio 05.10.2018 2

 

ПУБЛІКАЦІЙ ЖОВТНЯ  2018 р.

 

 

Тверітінова Т.І., Шовкопляс Г.Є. Історія зарубіжної літератури ХІХ століття. Перша половина: доба романтизму. Навчальний посібник для студентів. - К.: КУБГ, 2018. - 360 с.

Тверітінова Т.І. Поема О. Блока "Дванадцять" в дзеркалі християнської критики // Матеріали ХV Міжнародної літературознавчої конференції "Інтервали: 1918-1968-2018 (література/літературознавство)". - Чернівці: ЧНУ, 2018. - 176 с. - С. 36-39.

 

Шовкопляс Г.Є. Постфемінізм: надати жінці слово // Матеріали ХV Міжнародної літературознавчої конференції "Інтервали: 1918-1968-2018 (література/літературознавство)". - Чернівці: ЧНУ, 2018. - 176 с. - С. 121-125.

 

 


 

ВЕРЕСЕНЬ 2018

 

29 вересня 2018 року відбувся черговий едукаційно-туристичний виїзд грінченківців пам’ятними місцями України. Цього разу екскурсанти відвідали дві перлини садибно-паркової архітектури на Чернігівщині: палацово-парковий комплекс «Качанівка» і дендрологічний парк «Тростянець». Культурне життя садиби «Качанівка», особливо за часів господарювання родини Тарновських, завжди приваблювало митців, які знаходили тут своє творче натхнення. Серед численних гостей були Т. Шевченко, М. Глінка, М. Костомаров, М. Максимович, М. Гоголь, В. Маковський, Марко Вовчок, Д. Яворницький, І. Рєпін та ін. У цій садибі жив і працював учень Брюллова і Воробйова В. Штернберг, який написав багато картин про природу Качанівки. Беззаперечно, головне, що приваблювало митців у Качанівці, – це велич краси витвору природи та генія зодчого у поєднанні з духовною аурою родини Тарновських, яка відчувається й понині.
Не менш цікавою була екскурсія до дендропарку «Тростянець», який був втіленням задуму, зусиль і коштів відомої людини – Івана Михайловича Скоропадського. Грінченківці пройшлись парковими доріжками, помилувались столітніми дубами, а також хвойними та листяними деревами, ландшафтним дизайном та гірським рельєфом, створеними людськими руками. Постояли на містку, погодували прекрасних білих лебедів, помилувались краєвидами. Навіть дощ не міг зіпсувати нам загальний настрій захоплення від зустрічі з дивовижними куточками природної краси в поєднанні з культурними цінностями, якими дуже багата наша рідна земля.
Організатор екскурсії – доцент кафедри світової літератури Т.І. Тверітінова.

 

 

 Kachanivka 30.09.18Kachanivka 30.09.2018


 

 

18.09.2018 завідувач кафедри Юрій КОВБАСЕНКО взяв участь в установчій координаційній нараді засновників проекту «Навчай для України» (“Teach For Ukraine”) та групи забезпечення магістерської освітньої програми «Педагогіка середньої освіти» Київського університету імені Бориса ГрінченкаУ цій нараді, що її модерували проректор КУБГ Олексій ЖИЛЬЦОВ і завідувач кафедри педагогіки Людмила ХОРУЖА, взяли участь співробітники Університету, котрі реалізуватимуть цей престижний міжнародний проект (Інна ЛЕОНТЬЄВА, Оксана ЗАМЯТНА, Фелікс ЛЕВІТАС, Ніна ЧАНЦЕВА та ін.).Директорат рограми «Teach For Ukraine» репрезентували його засновниця й співдиректорка Рімма ЕЛЬ ДЖУВЕЙДІ (детальніше див.: teach4ukraine ) разом зі своїми партнерами.

 

 

На світлині: фрагмент координаційної наради засновників проекту «Навчай для України» (“Teach For Ukraine”) та учасників його реалізації.

 

 

Narada Kovbasenko 18.09.2018 945x623Narada Kovbasenko 1 18.09.2018 945x1681 copy

 


 

 

13-16 вересня 2018 року завідувач кафедри світової літератури, професор Юрій КОВБАСЕНКО взяв участь (виступ на пленарному та керівництво секційними засіданнями, семінари зі вчителями) у Всеукраїнській конференція «Учнівські ігри і вчительські конкурси ТО «Соняшник» - ед‘ютейтмент в українській освіті», проведеній у містах Херсоні й Скадовську Творчим об’єднанням «Соняшник» за сприяння Міністерства освіти й науки України та Херсонської академії неперервної освіти.
Зосібна, Ю. Ковбасенко націлив розробників контенту та організаторів Гри «Sunflower” на магістральну лінію формування національної ідентичності українських школярів, повернення українцям їхньої справжньої, не замуленої століттями імперського гноблення історичної пам’яті.

 

Konf Skadovsk 13 18.09.2018Konf Skadovsk 2 13 18.09.2018

 

 

 

Вітаємо завідувача кафедрою світової літератури Юрія Івановича Ковбасенка з тим, що обидва його підручники для середньої загальноосвітньої школи (рівень стандарту, 240 стор. і профільний рівень, 320 стор.) перемогли у Всеукраїнському конкурсі-2018 МОНУ, тож будуть видані за рахунок Держбюджету сукупним накладом понад 100 000 примірників. 

 

 

Pidrucznyk Kovbasenko 1Pidrucznyk Kovbasenko 2

 

 

ПУБЛІКАЦІЇ ВЕРЕСНЯ 2018 р.

 

Бітківська Г. Мистецька ідентичність і самоідентичність митця в романах Ірен Роздобудько « Ґудзик» і « Ґудзик–2» // Проблема ідентичностей у сучасній українській літературі: виміри «Коронації слова»: монографія / наук. ред. Н. І. Богданець-Білоскаленко, О. О. Бровко. – Чернівці: Видавничий дім «Бук рек», 2018. – С. 168-180.

Вишницька Ю. Колоніальні тенета, або Як залишитися людиною в акваріумі? (на матеріалі роману-антиутопії Олексія Чупи «Акваріум») // Проблема ідентичностей у сучасній українській літературі: виміри «Коронації слова»: монографія / наук. ред. Н. І. Богданець-Білоскаленко, О. О. Бровко. – Чернівці: Видавничий дім «Бук рек», 2018. – С. 75-86.

Гальчук О. Поліваріативність мотиву бастарда в новелістиці Гі де Мопассана: герой у пошуку власної ідентичності / О. Гальчук // Літературний процес: Методологія. Імена. Тенденції: збірник наукових праць (філологічні науки). -- №11. – 2018. – С. 20 – 28.

Ліхоманова Н. О. Трансформація культурної пам'яті у романі Зеді Сміт "Білі зуби"/ Н. Ліхоманова // МОВА І КУЛЬТУРА. - Випуск 21. - Том V (194). - К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018. - С. 166 - 172.

 Ліхоманова Н. Спогади та ідентичність: у пошуках вільного світу Тетяни Белімової // Проблема ідентичностей у сучасній українській літературі: виміри «Коронації слова»: монографія / наук. ред. Н. І. Богданець-Білоскаленко, О. О. Бровко. – Чернівці: Видавничий дім «Бук рек», 2018. – С. 36-45.

Шовкопляс Г. Інтелектуальні детективи Євгенії Кононенко як зразки «жіночого письма» // Проблема ідентичностей у сучасній українській літературі: виміри «Коронації слова»: монографія / наук. ред. Н. І. Богданець-Білоскаленко, О. О. Бровко. – Чернівці: Видавничий дім «Бук рек», 2018. – С. 121-129.

 

 

 

 

Помітили помилку в тексті? Виділіть це слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Ви тут: Головна Структура Кафедри Кафедра світової літератури Події