День Інституту: детальніше про події

3 березня 2017 року Інститут філології Київського університету імені Бориса Грінченка відзначив свій перший День народження. Як і годиться, були гості, привітання, подарунки. Найціннішими виявилися «інтелектуальні презенти» – лекції друзів Інституту філології: провідних українських літературознавців, лінгвістів, письменників, дипломатів, перекладачів.

Розпочалося свято лекцією видатного українського науковця, громадського та політичного діяча, перекладача, письменника, заступника Міністра освіти і науки України Максима Віталійовича Стріхи на тему «Данте. Світ. Україна». Цікаві проекції «Божественної комедії» на світову та українську літературу, читання уривків з перекладів Івана Франка, Михайла Драй-Хмари, Петра Карманського та Максима Рильського справили неабияке враження на молодь і досвідчених філологів. Але найяскравішим фрагментом лекції стало декламування Дантової поезії мовою оригіналу та власного перекладу Максима Віталійовича.
Поціновувачі літератури відвідали низку гостьових лекцій і майстер-класів відомих українських письменників.
Як створюється казка та народжується дитяча книжка, розповів грінченківцям письменник, головний редактор видавництва «Фонтан казок» Іван Андрусяк, який розкрив декілька секретів казкарства. За словами письменника, головне мати два ключики – страх та цікавість: чим страшніше, тим цікавіше, і навпаки. А ще, виявляється, малі читачі особливо позитивно реагують на три речі: зайчика, повтори і фінал, які є складовою майже кожної історії.
Майстер-клас «Фоносемантика художнього слова» письменника, журналіста і громадського діяча Сергія Пантюка був зорієнтований на вироблення у майбутніх літераторів уміння експериментувати зі словом. «Поет зобов’язаний вміти вигадувати слова», – наголосив гість. А ще він розповів, що у своїй роботі використовує різноманітні прийоми: паліндроми, анаграми тощо. Так, одна з його останніх книг «Так мовчав Заратустра» написана білим віршем.
Майстер-клас «Мовна палітра поетичного слова» поетеси, лауреата Всеукраїнського поетичного конкурсу імені Максима Рильського, члена Спілки письменників України, голови Канівської організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» Віри Носенко, її натхненна лірика зворушили студентів-філологів і викладачів.
Кандидат педагогічних наук Наталія Михайлівна Логвіненко провела майстер-клас на тему «Сучасне українське фентезі в шкільному курсі української літератури». Гостя спонукала студентів до активного обговорення різниці між фентезі та фантастикою, розповіла про бурхливий розвиток жанру фентезі протягом останніх 10 років, а також представила студентам свій посібник «Українська фантастична проза в системі факультативних занять». Лектор наголосила, що така література сприяє інтелектуальному розвитку особистості, а отже, слід спонукати дітей до читання української фантастичної прози, з якою, до речі, студенти-філологи виявилися добре обізнаними.
Голова творчого об’єднання перекладачів Національної спілки письменників України, поет Всеволод Ткаченко провів майстер-клас із перекладознавства. Пан Всеволод перекладає з 15 мов, що представляють 38 національних літератур. У його доробку твори 250 авторів. Тож Майстер ділився зі студентами-перекладачами секретами перекладацького мистецтва, розповідав про Мазепу в рецепції Європи, Міцкевича й Пушкіна.
Перед студентами й викладачами університету з лекцією "Григорій Кочур і неокласики" виступила директор будинку-музею Григорія Кочура Марія Кочур. Натхненно і з великою любов'ю пані Марія розповідала про свого свекра – видатного українського перекладача, поета, історика й теоретика художнього перекладу, одного з найосвіченіших людей Європи (володів більше ніж 30 мовами, мав феноменальну пам'ять й енциклопедичні знання в галузі культури, перекладав світову поезію з 34 національних літератур – від давньогрецької до сучасних).
Не оминули нашого свята і провідні українські лінгвісти: Лариса Терентіївна Масенко, Катерина Григорівна Городенська, Марина Іванівна Навальна.
Про державотворчу роль української мови, мовну політику та мовну ситуацію в Україні говорила зі студентами доктор філологічних наук почесний професор Київського університету імені Бориса Грінченка – Лариса Терентіївна Масенко. Гостя розказала про мовну ситуацію радянського і сучасного Києва, зауважуючи позитивні зміни у мовному середовищі. Говорила про геополітичну ситуацію в країні, чим зацікавила також присутніх студентів-журналістів. Найбільшою цінністю, звісно, були й лишаються практичні здобутки Лариси Терентіївни, її напрацювання в галузі соціолінгвістики, дослідження суржику та моніторинг мовної ситуації в масовій культурі. Своїми знаннями вона радо ділилася з молодими філологами та журналістами.
“Граматика для мови – як хребет для людини. Варто її порушити і з'являється загроза існуванню української мови,” – такими словами до студентів Київського університету імені Бориса Грінченка звернулася завідувач відділу граматики Інституту української мови НАН України Катерина Григорівна Городенська. Цікаву розповідь про реалізацію в мовленні граматичних норм сучасної української літературної мови гостя підсумувала зверненням до педагогів, присутніх на лекції, спонукаючи їх терпляче навчати майбутніх мовників та вірити: навіть якщо плоди невидимі, вони все ж є.
«Мовні норми розвиваються та ігноруються,” - саме таким був лейтмотив гостьової лекції доктора філологічних наук, професора Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди Марини Іванівни Навальної. Студенти та викладачі Київського університету імені Бориса Грінченка мали змогу разом з гостею поміркувати про сучасні тенденції мови засобів масової комунікації. Марина Іванівна звернула увагу і на неологізми, що утворюються в певних умовах життя суспільстві, приміром “кнопкодав”, “ленінопад”, “кривосуддя”, “кримнаш” тощо. Пані Навальна наголосила, що такі нововтвори здебільшого мають негативну конотацію та розхитують мовну норму, але це явище є природнім і невідворотним. Те, що одні засоби масової комунікацію творять неологізми, а інші їх підхоплюють та поширюють – це абсолютно нормальний процес, допоки він не вульгаризується.
Кафедра східних мов та перекладу порушила тему встановлення дипломатичних зв’язків України з країнами Сходу. Згодилися провести лекцію поважні вчені та практики: Ігор Мифодієвич Турянський – надзвичайний та повноважний посол, перший голова місії України в Республіці Туреччина та Володимир Іванович Сергійчук – професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, голова правління українсько-турецького центру “Сяйво”. Ігор Мифодієвич наголосив: “Мова – це ключ для встановлення міжнародних відносин з будь-якою державою”, порадив усім студентам вивчати мови, а запрошеним відсвяткувати з нами День Інституту філології студентам факультету права та міжнародних відносин – ще й міжнародні зв’язки, економіку, культуру інших країн, старатися бути обізнаними в усіх сферах, щоб стати успішними дипломатами. Підтримав пана Турянського у його порадах і Володимир Іванович Сергійчук. До того ж він наголосив, що, знаючи все це, потрібно бути патріотами і не забувати українську історію та культуру. “Адже у нас є все. Українці всюди. Пишайтеся своїми земляками, і це допоможе вам розвивати міжнародні відносини”. По-науковому заінтригувала студентів теза Володимира Івановича, що українська історія писалася з польських та російських архівів, але є ще й третя сторона – Туреччина. Сьогодні ми володіємо мовами, зокрема й турецькою, яку вивчають в Інституті філології, маємо доступ до турецьких архівів і можемо ознайомитися з українсько-турецькою історію. А знаючи історію власної держави та всесвітню, ми можемо вчитися на цьому досвіді самі й учити інших, щоб не повторювати минулих помилок.
Студенти-філологи іспанської та італійської спеціалізацій мали змогу в День інституту не лише поговорити про цікаві речі, а ще й поліпшити мовну підготовку, адже заходи проводили носії мов і спілкування відбувалося, відповідно, іспанською та італійською.
Іспаністи говорили про "Сеньйориту COMIDA в сучасній інтерпретації», тобто про одну з основних потреб людини – харчування. Після демонстрації студентами матеріалів про традиційну українську кухню викладач кафедри романської філології та порівняльно-типологічного мовознавства Хоакін Карбонель розповів аудиторії, що їдять у різних країнах світу. Його колега і представник культурного відділу посольства Іспанії Хуан Хосе Санчес Діас познайомив присутніх із традиційними стравами кожної провінції Іспанії. Зокрема, студенти дізналися, що іспанці полюбляють «tapas» – канапки, які використовують як закуску перед обідом для втамування голоду.
Італійський доктор філософії та україніст Сальваторе Дель Гаудіо прочитав студентам унікальну лекцію про порівняльно-типологічні особливі української та італійської мов на рівні граматики, лексики, фонетики. Почесний гість торкнувся теми перекладу української художньої прози італійською мовою, поділився власним перекладацьким досвідом.
Мали змогу грінченківці почути французьку і російську мови, якими поет Максим Бородін декламував власні вірші. Гість зацікавив своїм оригінальним підходом до написання поезії, а саме – використанням інтегралів і математичних систем координат. Наприкінці зустрічі поет поділився секретами віршування.
Цікавими були не лише лекції та майстер-класи гостей Університету, а й наших колег-грінченківців: директора Інституту мистецтва Костянтина Юрійовича Бацака, завідувача науково-дослідної лабораторії грінченкозавства Антоніни Іванівни Мовчун, методиста Інституту післядипломної педагогічної освіти Олександри Олександрівни Дідур.
Костянтин Юрійович Бацак розповів про традиції італійської присутності на українських теренах. З-поміж багатьох цікавих, а подекуди й несподіваних фактів, про які довідалися студенти під час лекції, чи не найбільше вразило те, яких тортур зазнали носії італійської оперної культури в колишньому СРСР: арешти, депортація до Казахстану в 1942 тощо. Імена всіх цих людей вписані в книгу пам’яті української культури. «Ми вже пережили той період, коли людина – це маса. Головне, що людина – це особистість. Тому філологам є що досліджувати», – резюмував Костянтин Юрійович.
Кандидат педагогічних наук, заслужений учитель України завідувач науково-дослідної лабораторії грінченкозавства Антоніна Іванівна Мовчун прочитала студентам-філологам лекцію на тему «Відомий і невідомий Грінченко: Європейський контекст». Невідомі сторінки життя патрона нашого Університету, унікальні архівні матеріали й артефакти дуже зацікавили студентів і, сподіваємося, спонукали їх до вивчення творчості Бориса Дмитровича.
Майстер-клас на тему "Практичні технології на уроках української мови та літератури" провела методист з української мови і літератури Інституту післядипломної педагогічної освіти Олександра Олександрівна Дідур. Пані Олександра розповіла про те, яким має бути сучасний вчитель, а також ознайомила студентів з новітніми методиками викладання. Студенти активно долучилися до обговорення, аналізували ефективність представлених методик та ставили запитання гості.
Про інноваційні методи організації освітнього процесу говорили і очільники проекту “Навчай для України” Світлана Осауленко, Вікторія Барбанюк та Рімма Ель Джувейді, які презентували майбутнім вчителям-словесникам програму лідерського розвитку молодих освітян, покликану розширювати освітні можливості учнів, формувати нову генерацію для здійснення системних змін у країні. Проекту “Навчай для України” тільки рік, але він уже входить до міжнародної мережі “Teach for all” і використовує у своїй діяльності підходи, ефективність яких доведена в 40 країнах світі. Мета програми в Україні – забезпечити якісний рівень освіти дітей, незалежно від їхнього місця проживання. Організатори пропонують цікавий експеримент: протягом двох років працювати в сільських школах різних областей України з дітьми середнього шкільного віку. Студентів зацікавила така перспектива.
Керівник туристичної компанії “4 сторони” Юрій Віталійович Чамата розповів студентам Київського університету імені Бориса Грінченка, як бути конкурентоздатними на ринку праці.
Учасниками нашого інтелектуального свята стали студенти IV курсу Інституту журналістики, які відвідали всі заходи як репортери і активні учасники: Ломакіна Ангеліна, Пенська Ірина, Піскор Юлія, Вечеровська Наталія, Михайлова Ольга, Бельскіте Крістіна, Бубнюк Вікторія, Тартасюк Світлана, Птіцина Дарина, Лагодинська Наталія, Бодю Дарина, Романюк Євгенія.

День ІнститутуДень ІнститутуДень ІнститутуДень ІнститутуДень ІнститутуДень ІнститутуДень ІнститутуДень ІнститутуДень ІнститутуДень ІнститутуДень ІнститутуДень ІнститутуДень ІнститутуДень ІнститутуДень ІнститутуДень ІнститутуДень ІнститутуДень ІнститутуДень ІнститутуДень ІнститутуДень ІнститутуДень ІнститутуДень ІнститутуДень ІнститутуДень ІнститутуДень ІнститутуДень Інституту