Українсько-болгарська антологія євпропейського верлібру «ВІЛЬНИЙ ВІТЕР»

18 травня 2017 р. у рамках Фестивалю науки Інституту філології і фестивалю "Київська поетична весна" Національної спілки письменників України відбулася презентація та обговорення двомовної українсько-болгарської антології європейського верлібру "Вільний вітер". У заході взяли участь заступник голови НСПУ і перекладач антології ОЛЕКСАНДР ГОРДОН; головний редактор часопису "Київ" ТЕОДОЗІЯ ЗАРІВНА; професорка Великотирновського університету (Болгарія) і перекладачка віршів болгарською мовою ВАНЯ АНГЕЛОВА; професор Великотирновського університету імені Святих Кирила й Мефодія (Болгарія), болгарський поет БОШКО АНГЕЛОВ; голова Всеукраїнського товариства болгарської культури ВЕСЕЛА ЗАЛОГІНА; поети-перекладачі антології ВСЕВОЛОД ТКАЧЕНКО, ІННА КОВАЛЬЧУК; заслужений працівник культури України, українська громадська діячка ЗОЯ РУЖИН, а також учасники філологічної студії "Мельпомена" АНАСТАСІЯ КОЛЕСНИК та ЯНА КОНОВАЛ (науковий керівник - ЮРІЙ КОВБАСЕНКО, куратор - МАРІЯ ФЕЩЕНКО).

У вступному слові професор Юрій Ковбасенко зупинився, зокрема, на семантиці поняття "верлібр": "вільний вірш", а на початковому етапі функціонування цього терміна - "звільнений вірш", а також на високій місії поета, властителя дум епохи, камертона духовності, еталона нескореності нації та проникливого бачення буття.

Олександр Гордон розповів про історію створення антології, ідея якої виношувалася давно, про популяризацію вільного вірша в Україні, про переваги верлібру над римованим віршем, про тонкощі перекладу (якщо в римованій поезії перекладач ще може сховатися за римами, то у вільному вірші важливо передати семантику образів, свіжість, есеїстичність). Олександр Гордон зазначив, що перша антологія болгарської поезії з'явилася 1973 року і лише 44 роки потому вийшла презентована двомовна українсько-болгарська антологія (після українсько-польської антології сучасної поезії "Jak podanie ręki» / «Як рукостискання» (Познань, 2016), котра теж презентувалася в Київському університеті імені Бориса Грінченка (див. архів подій кафедри світової літератури). Письменник поділився мистецькими планами: щороку видавати двомовні антології, адже у кожного покоління має бути своя антологія: література - це тяглість, це зміни.

Професорка Великотирновського університету Ваня Ангелова наголосила також на дуже гарному старті українсько-болгарських літературних проектів, прочитала свої вірші з антології, а також поезії про Україну, Київ, Львів.

Болгарський поет і професор Великотирновського університету Бошко Ангелов познайомив слухачів із власними віршами (у формі хайку).

Теодозія Зарівна говорила про місію вільного вірша в епоху цинізму, про емоційну близькість української і болгарської літератур, а також про антологію як скресання криги у відносинах між двома культурами.

Інна Ковальчук зауважила важливість поєднання у вільному вірші традиційного й власне верлібрового і, як приклад, прочитала кілька "звільнених віршів".

Зоя Ружин відзначила титанічну працю укладачів, перекладачів антології й прочитала свій вірш "Життя".
На презентації двомовної українсько-болгарської антології панувала одночасно поетична й наукова атмосфера.

Presentaziia bolhary 18.05.17 1 930x1240Presentaziia bolhary 18.05.17 2 930x749Presentaziia bolhary 18.05.17 3 930x780