Музей Бориса Грінченка

     Віртуальний музей Бориса Грінченка присвячується життю та творчості Бориса Грінченка в контексті к. ХІХ – поч. ХХ ст. У ньому широко представлено життєвий і творчий шлях письменника, його внесок в українську культуру. З любов’ю і повагою до Великого Просвітителя підібрано музейні експонати та створено фонди Музею. В експозиції і на стендах відтворено епоху Б.Грінченка, його короткий шевченківський вік і титанічну працю: Грінченка називали Людиною Повинності, навіть вважали, що «він більше працював, ніж жив» (М. Чернявський).

     Музей Бориса Грінченка відкрито Київським університетом імені Бориса Грінченка у квітні 2010 р. для вшанування титанічної праці Бориса Дмитровича. Грінченкова самовіддана любов до України витає в Музеї. Про це й розповідає відвідувачам музейна експозиція. Життя Б.Грінченка означено різними місцями мешкання і праці: він побачив світ на Слобожанщині в батьковому хуторі Вільховий Яр під Харковом ; учителював на Харківщині та Луганщині (тоді Катеринославщина); півтора року минули задля шматка хліба на Херсонщині в нудній праці помічника статистика; видавничій роботі письменник присвятив чернігівський період життя; науковій – київський ; останні вісім місяців лікувався в Італії . За цими місцями життя Б. Грінченка і названі стенди-розділи Музею. Музей функціонує в приміщенні ректорату на вул. Бульварно-Кудрявській, 18/2. Чому саме тут?

      Письменник жив у Києві з 1902 по 1909 роки. Грінченки приїхали в місто на початку літа 1902р. Короткочасно оселилися на вул. Паньківській, 8, потім – на Гоголівській, 8, де Борис Дмитрович упорядкував славнозвісний «Словарь української мови».

    Київський період Б.Грінченка ознаменований також активізацією його громадської роботи, пов’язаної із товариством «Просвіта». Чимало сил Б.Грінченко доклав до видання української преси (літературно-громадський журнал «Нова Громада» (1906), з 1905 р. виходила заснована ним газета «Громадська Думка» (з 1906 р. – «Рада»). Газету видавав В.Леонтович, фактичним редактором був Ф.Матушевський (6 номерів «Ради» редагував Б.Грінченко, 4 номери «Нової громади»).

    З 1906 року в будинку по вул. Бульварно-Кудрявській, 10 працювало організоване й очолюване ним «Товариство «Просвіта» у Києві імені Т. Шевченка». Свої культурно-освітні заходи товариство проводило в Народній аудиторії (Бульварно-Кудрявська, 24). За цією ж адресою 1906 року відбулося святкування 25-річного ювілею літературної діяльності Б.Грінченка. Отже, в цьому районі Києва Просвітник жив, ходив, працював.

     Останнім помешканням Б.Грінченка в Києві був будинок по вул. Маріїнсько-Благовіщенській, 67. Звідси він восени 1909 року виїхав на лікування в Італію, де 6 травня 1910 року помер. Письменника поховали 22 травня 1910 року на Байковому кладовищі в Києві.