Про кафедру

КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ, КОМПАРАТИВІСТИКИ І ГРІНЧЕНКОЗНАВСТВА

 

У 2008 році в Інституті філології (на той час Гуманітарному інституті)
Університету ім. Бориса Грінченка

було створено кафедру української літератури, компаративістики і соціальних комунікацій.

З вересня 2015 року рішенням Вченої ради університету імені Бориса Грінченка кафедрі присвоєно назву "кафедра української літератури і компаративістики", а

з вересня 2020 року – "кафедра української літератури, компаративістики і грінченкознавства".


З 2008 по 2014 рік кафедру очолювала доктор філологічних наук, професор, член Національної спілки письменників України та Національної спілки театральних діячів України Олена Євгенівна Бондарева.

З 2014 по 2015 рік кафедру очолював доктор філологічних наук, професор Ярослав Олексійович Поліщук.

З вересня 2015 року кафедру очолював доктор габілітований гуманітарних наук Артур Себастіян Брацкі.

Із 10 жовтня 2016 року кафедру очолює доктор філологічних наук, професор Олена Олександрівна Бровко.


Кафедра здійснює успішну підготовку студентів до участі в олімпіадах, конкурсах, науково-практичних конференціях. Члени кафедри неодноразово перебували у складі журі різноманітних літературних, театральних та поетичних конкурсів,  комісій Міністерства освіти і науки України.


На кафедрі української літератури, компаративістики і грінченкознавства триває ґрунтовна науково-дослідна робота, створення підручників та навчальних посібників, підготовка монографій та наукових збірок. Щороку кафедра проводить міжнародну наукову конференцію "Літературний процес..." і видає збірник наукових статей з відповідної конференції. Професорсько-викладацький склад кафедри постійно бере участь у міжнародних наукових та науково-практичних конференціях, симпозіумах та семінарах з української літератури, славістики, компаративістики. Викладачі кафедри також є авторами чи співавторами підручників, посібників, навчальних програм для освітніх закладів України.

Сторінка кафедри в Google Scholar за посиланням.

 

Нині кафедра є випусковою для здобувачів вищої освіти спеціальності 035 Філологія за освітніми програмами:

  • перший (бакалаврський) освітній  рівень: "Українська мова і література";
  • другий (магістерський) освітній рівень: "Літературна творчість";  "Українська мова та література"; "Українська мова, література та зарубіжна література";
  • третій освітньо-науковий рівень "доктор філософії": ОНП "Філологія";
  • четвертий науковий рівень "доктор наук" за напрямами досліджень "Українська література", "Теорія літератури".

У складі кафедри – 24 кваліфікованих науково-педагогічних і наукових працівників. Науково-педагогічний склад кафедри забезпечує викладання понад сорока дисциплін на близько 20 освітніх програмах.


 Дисципліни, викладання яких забезпечує кафедра:

 ОСВІТНІЙ РІВЕНЬ: ПЕРШИЙ (БАКАЛАВРСЬКИЙ)

Соціальні комунікації

Практикум з української літератури: Виразне читання

Практикум з української літератури: Аналіз художнього тексту
Практикум з української літератури: Типологія стилів і форм у мистецтві
Історія української літератури і літературної критики: Українська література і літературна критика початку - середни ХІХ ст.
Історія української літератури і літературної критики: Українська література і літературна критика другої половини ХІХ ст.
Історія української літератури і літературної критики: Українська література і літературна критика кінця ХІХ - початку ХХ ст.
Історія української літератури і літературної критики: Українська література і літературна критика 20-30 р.р. ХХ ст.
Історія української літератури і літературної критики: Українська література і літературна критика 40-50 р.р. ХХ ст.
Історія української літератури і літературної критики: Українська література і літературна критика 60-80 ХХ ст.
Історія української літератури і літературної критики: Українська література і літературна критика кінця ХХ - початку ХХІ ст.: критичний дискурс
Польська мова (дисципліна з КВД)
Література на сцені та екрані (дисципліна з КВД)
Творчі майстерні: Основи літературно-художнього редагування
Творчі майстерні: Мовно-літературна майстерність
Творчі майстерні: Жанри літературної критики
Теорія і практика літературної творчості
Друга іноземна мова (польська)
Практика усного та писемного мовлення (польська мова)
Практичний курс перекладу польської мови
Основи літературного менеджменту: Практикум із промоції літературно-художніх видань
Основи літературного менеджменту: Види і технології копірайтингу

Методика навчання в середній школі: Методика навчання зарубіжної літератури в школі
Практична педагогіка й методика навчання: Методика викладання зарубіжної літератури

Методика викладання філологічних дисциплін: Методика викладання української літератури
Історія української і зарубіжної літератури
Університетські студії: Лідерствослужіння
Університетські студії: вступ до літературознавства
Світова література: Вступ до літературознавства, Українська література у світовому контексті

Світова література: Вступ до літературознавства, Українська література у світовому контексті, Література стародавнього світу
Світова література: Теорія літератури

Літературознавчі студії: Теорія літератури
Теорія літератури
Історія світової літератури: Література стародавнього світу
Історія української літератури і літературної критики: Фольклор, Давня українська література 
Текстологія

Практика
Виробнича (зі спеціалізації)
Виробнича (з прикладної філології, безвідривна)
Виробнича (педагогічна в 7-9-х класах)
Переддипломна


 

ОСВІТНІЙ РІВЕНЬ: ДРУГИЙ (МАГІСТЕРСЬКИЙ)


Функціональна поетика і семіотика тексту: Жанрово-стильові моделі сучасної української літератури
Функціональна поетика і семіотика тексту: Міф як ядро художньої словесності
Функціональна поетика і семіотика тексту: Теорія поетичної мови, Теорія віршування
Семіотика тексту: Інтермедіальні студії
Семіотика тексту: Жанрово-стильові моделі сучасної української літератури
Семіотика тексту: Міфологія і фольклор
Творчий семінар: проза
Творчий семінар: поезія
Творчий семінар: драматургія
Гостьовий спецкурс – майстер-клас
Методологія і методи філологічних досліджень: Методологія і методи літературознавчих досліджень
Методологія і методи філологічних досліджень: Літературознавчі методологія і методи досліджень
Методика викладання мовознавчих і літературознавчих дисциплін (Методика викладання літературознавчих дисциплін)
Методика викладання у вищій школі: Методика викладання літературознавчих дисциплін у вищій школі
Художня майстерність письменника: Інтертекстуальність у художній словесності
Художня майстерність письменника: теорія і практика літературної творчості

Художня майстерність письменника: Психологія творчості

Теорія та історія сучасного літературного процесу: Новітні теоретико-літературні школи
Теорія та історія сучасного літературного процесу: Літературна критика ХХ-ХХІ століть: основні тенденції і постаті,  Історія української літератури ХХ – початку ХХІ століття

Літературознавча аналітика
Сучасні аудіовізуальні літературні формати: технологія і промоція. Практикум сценарної майстерності

Сучасна теорія та історія літератури: Сучасна теорія літератури, Майстерність критичної інтерпретації сучасної української літератури

Науково-методична експертиза навчальної літератури: Наукові засади експертизи навчальної літератури
Науково-методична експертиза навчальної літератури: Практикум з експертизи навчальних видань

Актуальні проблеми вивчення філологічних дисциплін: Трансформації літературного канону

Прикладні технології: ІКТ в науковому дослідженні літературного процесу

Практикум з літературної критики

Проблеми аналізу тексту: Літературознавчий аналіз художнього тексту

Майстерня медіатексту: Практикум із медіакритики

Майстерня медіатексту: Майстерня театральної та кінокритики
Мережева література в медіакультурі 


Практика 

Виробнича асистентська практика


 

ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ РІВЕНЬ: ТРЕТІЙ (ДОКТОР ФІЛОСОФІЇ)


Розвиток філології як наукової галузі:

Академічне письмо англійською мовою

Науково-дослідна інфраструктура в галузі філології:

Науково-викладацька практика

Науковий семінар з теорії літератури:

Науковий семінар з української літератури:

 


 

Магістерські програми-2020
Освітньо-професійна програма «Літературна творчість» 
другого (магістерського) рівня вищої освіти

Спеціальність: 035 Філологія
Спеціалізація: 035.01 Українська мова та література
Кваліфікація: Магістр філології
Професійна кваліфікація: літературознавець, літературний співробітник (за умови дотримання вимог)

Термін навчання: 1 рік 4 міс.
Форма навчання: денна

Особливості програми:
Акцент на високому рівні професійної підготовки до створення тка промоції текстів різних жанрів, діяльності в галузі літературної критики, до виконання наукових досліджень у сфері теорії та історії літератури. Загальна освіта в галузі української філології та літературної творчості.

Спеціалізації: 

  • літературно-мистецький менеджмент;
  • літературно-мистецькі медійні проєкти.

Форма атестації:

Студенти освітньої програми «Літературна творчість» виконують і захищають магістерський проєкт таких видів (на вибір):

  1. Колективний (індивідуальний) творчий проєкт;
  2. Комплексну творчу роботу, яка поєднує літературознавчу студію та презентацію власного творчого (літературного, художньо-документального, публіцистичного, літературно-критичного, медійного, перекладацького) доробку.

Результат підготовки
Можливості працевлаштування:

  • літературно-мистецька, літературно-видавнича, медійна, освітня, наукова галузі;
  • викладацькі, науково-дослідницькі та адміністративні посади в закладах вищої освіти 1–4 рівнів акредитації;
  • друковані та електронні засоби масової інформації, PR-агенції, фонди, спілки, фундації гуманітарного спрямування, мистецькі та культурні центри тощо.

Фахівці, які здобули освіту за освітньою програмою «Українська мова та література», можуть обіймати такі первинні посади:
2451.1 – літературознавець; 
2451.2 – літературний співробітник;
2452.2 – член колегії (художньо-експертної);
2310.2 – викладач закладу вищої освіти

 

 

 

Освітньо-наукова програма «Українська мова та література» 
другого (магістерського) рівня вищої освіти

Спеціальність: 035 Філологія
Спеціалізація: 035.01 Українська мова та література

Кваліфікація: Магістр філології
Професійна кваліфікація: філолог-дослідник, викладач закладу вищої освіти (за умови дотримання вимог)

Термін навчання: 1 рік 10 міс.
Форма навчання: денна, заочна

Особливості програми:
Спеціальна освіта в галузі філології. Об’єктом вивчення є мова в теоретичному, практичному, історичному аспектах; художня література з урахуванням закономірностей розвитку в різних країнах.

Спеціалізації:

  • теоретична лінгвістика і порівняльне літературознавство;
  • філологічні експертизи.

Форма атестації:
Студенти освітньої програми «Українська мова та література» виконують і захищають магістерську роботу мовознавчої або літературознавчої проблематики.

Результат підготовки

Можливості працевлаштування:

Фахівці, які здобули освіту за освітньою програмою «Українська мова та література», можуть обіймати такі первинні посади:
2310.2 – викладач закладу вищої освіти;
2444.1 – філолог-дослідник;
2444.1 – молодший науковий співробітник (філологія, лінгвістика та переклади); 
2444.2 – лінгвіст;
2451.1 – літературознавець; 
2452.2 – член колегії (художньо-експертної)

 

 


При кафедрі української літератури, компаративістики і грінченкознавства функціонує аспірантура та докторантура зі спеціальності 035 – Філологія (українська література, теорія літератури).

Відкрито спеціалізовану вчену раду із захисту кандидатських і докторських дисертацій.



Кафедрою української літератури, компаративістики і грінченкознавства систематично проводяться студентські науково-практичні конференції, круглі столи, олімпіади, літературні читання та конкурси творчих робіт.

 

ПРОГРАМА РОЗВИТКУ

кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства

Інституту філології 

Київського університету імені Бориса Грінченка на 2017-2022 рр.

 

І. Обґрунтування концепції кафедри

Назва, статус і особливість роботи кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства зумовлені сучасними суспільними вимогами до університетської освіти, врахування яких інспірує відповідний розвиток кафедри як структурного підрозділу Інституту філології; тенденціями розвитку літературознавства в системі гуманітарних наук; досвідом викладання в Київському університеті імені Бориса Грінченка з урахуванням потужного кадрового інтелектуального і творчого потенціалу.

Свою мету вбачаємо в забезпеченні надання  якісної практикоорієнтованої освіти в галузі філології, формуванні загальних  і фахових компетентностей для здобуття відповідної кваліфікації з урахуванням майбутніх професійних потреб, актуальних для сучасного суспільства, формуванні національно свідомого громадянина України; підвищенні літературознавчої, компаративної компетенції та культурологічної ерудиції майбутнього фахівця, зважаючи на новітні стандарти і вимоги до освіти в галузі «Гуманітарні науки».

 

ІІ. Пріоритетні напрями роботи кафедри

        Основними  напрямками роботи кафедри є

  • навчально-методична робота;
  • науково-дослідницька робота;
  • підготовка професорсько-викладацького складу;
  • освітня, наукова та соціально-гуманітарна робота зі студентами;
  • формування контингенту студентів, профорієнтаційна робота, співпраця з роботодавцями;
  • міжвузівська та міжнародна співпраця.

 

ІІ.1 Пріоритетним напрямом навчально-методичної діяльності кафедри є викладання літературознавчих дисциплін на високому фаховому рівні, зокрема:

 

  • реалізація нової освітньої стратегії з метою формування у здобувачів вищої освіти компетентностей, необхідних для фахівція ХХІ ст. (організація роботи студентів в осередках – НДЛ грінченкознавства, Центрі технологій навчання літератури та Літературному театрі; розробка й оновлення навчально-методичного комплексу з дисциплін кафедри; робота над змістом, методичним забезпеченням, розширенням баз практик; підготовка програм філологічних практик, оновлення програм педагогічних практик; робота студентів-магістрантів у науково-дослідних лабораторіях Інституту, проведення практик на проектній основі; співпраця з базами практик з метою подальшого працевлаштування випускників; розробка й оновлення методичного забезпечення (підготовка методичних матеріалів, завдань для організації самостійної, проектної роботи, тестових завдань та ін.);
  • подальша інтеграція наукової і навчальної діяльності, організація освітнього процесу на дослідницькій основі; співпраця з НДЛ грінченкознавства;
  • удосконалення навчальних планів підготовки бакалаврів і магістрів (нові змістові модулі, дисципліни, спеціалізації,практики, які поглиблюють  професійні навички, є актуальними для ринку праці і сприяють зростанню конкурентоздатності наших випускників).
  • розробка й вдосконалення навчально-методичного забезпечення підготовки докторів філософії;
  • акредитація магістерської  програми з філології в НАЗЯВО;
  • підготовка і впровадження курсу «Сучасна українська література» для всіх спеціальностей Університету;
  • підготовка і впровадження спеціалізованих блоків програм каталогу дисцилін за вибором для студентів інших факультетів та Інститутів;
  • удосконаленнянавчально-методичних посібників, електронних навчальних курсів для забезпечення реалізації нової освітної стратегіїоптимізація форм колективної й індивідуальної роботи зі студентами, у т.ч. в електронному середовищі;
  • активне впровадження та аналіз якості розроблених електронних навчальних курсів;
  • оптимізація гостьових курсів орієнтовно до потреб освітнього процесу;
  • забезпечення якості підготовки здобувачів вищої освіти заочної форми навчання, інтенсифікація впровадження дистанційної складової
  • подальше забезпечення підготовки фахівців зі спеціалізації «Слов'янські мови»; формування іншомовної компетентності шляхом реалізації сертифікатних програм у системі додаткових освітніх послуг.

ІІ.2 Головними завданнями діяльності професорсько-викладацького складу щодо проведення науково-дослідної роботи є її відповідність перспективним спеціальностям сучасної науки, актуальним літературознавчим питанням:

 

  • затвердження і реалізація нової наукової теми «Типологія ідентичностей у художньому і критичному дискурсах», яка об’єднує дослідження, спрямовані на комплексне вивчення націогенних і соціокультурних функцій художньої літератури та літературознавства (розробка типології ідентичностей, епістемологічних та етичних кодів), що дають змогу ідентифікувати специфіку національної культури в одночасних процесах глобалізації і фрагментації світу;
  • підвищення публікаційної активності викладачів; обов'язкове дотримання вимог корпоративного стандарту;
  • доповнення профілю спеціалізованої вченої ради спеціалізацією «Порівняльне літературознавство»;
  • реалізація підготовки докторів філософії та докторів наук зі спеціалізації «Порівняльне літературознавство»;
  • активізація славістичних досліджень не лише в аспекті вивчення мов, а й розвиток компаративних українсько-польськихукраїнсько-чеських, українсько-хорватських, українсько-словацьких студій;
  • здійснення спільних наукових, прикладних та міждисциплінарних досліджень викладачів і студентів має стати запорукою спадковості та перспективності наукової діяльності кафедр, що напряму обумовлює оновлення та реалізацію наукових тем кафедр та оптимізацію їх практикоорієнтованості;
  • підготовка колективної монографії з проблеми «Типологія ідентичностей у  художній літературі»: вироблення методології прочитання літературних текстів та літературного процесу в цілому, доцільної в умовах глобалізованого й водночас надзвичайно роз’єднаного світу, підпорядкованого кризам ідентичностей; пропозиція  практичних моделей прочитання літературних текстів, у яких буде розкрито, як особистість зберігає чи формує свою ідентичність; формування  критичного підходу до конструктивних і деструктивних способів збереження пам’яті про свою культуру, відбитих у літературі;
  • публікація англомовних версій наукових фахових видань «Літературний процес: методологія, імена, тенденції» та електорнного видання «Синопсис: текст, контекст, медіа» на сайтах видань при домені Університету та просування наявних наукових видань до наукометичних баз ( WebScience);
  • проведення щорічних Міжнародних наукових конференцій з актуальних літературознавчих  проблем.

ІІ.3 Підготовка професорсько-викладацького складу:

  • підвищення рівня якісного складу кадрів вищої кваліфікації;
  • формування системи цінностей, необхідних для успішної діяльності колективу;
  • створення сприятливої атмосфери для сприйняття корпоративної культури; поширення практики корпоративної культури (тренінги, індивідуальні і колективні творчі проекти).

ІІ.4 Робота зі студентами:

  • реалізація соціального проекту «Із Києвом і для Києва» (Відкритий конкурс читців «Із янголом на плечі»; Літературно-мистецький конкурс для старшокласників «Березневі містерії»);
  • подальша інтеграція освітньої та наукової, соціально-гуманітарної роботи студентів через участь у гуртках кафедри «Перший крок у науку: літературознавчі студії», Літературна студія «Література і Час», кіноклуб; удосконалення форми профорієнтаційної роботи серед цільової аудиторії старшокласників; взаємодію із середніми та середніми спеціальними навчальними закладами, а також органами управління системою загальної середньої освіти міста Києва та Київської області з метою формування якісного контингенту студентів; це переформатування профорієнтації у ранню, яка починається з роботи із учнями 8-9 класів;
  • реалізація плану соціально-гуманітарної роботи кафедри як структурного підрозділу Інституту філології Університету; активізація роботи кураторів в академічних групах.

ІІ.5 Формування контингенту студентів, співпраця з роботодавцями:

  • удосконалення форми профорієнтаційної роботи серед цільової аудиторії старшокласників; взаємодію із середніми та середніми спеціальними навчальними закладами, а також органами управління системою загальної середньої освіти міста Києва та Київської області з метою формування якісного контингенту студентів; це переформатування профорієнтації у ранню, яка починається з роботи із учнями 8-9 класів;
  • оновлення формату щорічних кафедральних загальнокиївських конкурсів для школярів «Із Янголом на плечі», «Березневі містерії»;
  • приділення особливої уваги формуванню контингенту магістрантів (співвіднесення: ліцензійний обсяг/набори/випуски) – якість підготовки та привабливі додаткові спеціалізації;
  • профорієнтаційна робота для цільової аудиторії щодо вступу на освітні програми магістра та доктора філософії у галузі філологі (організація і проведення Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт із літературної компаративістики; конкурсу студентських творчих робіт, розширення кола авторів збірки студенських творів «Сонячне проміння» та активна промоція видання  із метою залучення талановитої молоді – потенційних абітурієнтів на магістерські та докторські програми та ін.);
  • моніторинг працевлаштування випускників упродовж трьох років, налагодження співпраці з організаціями та установами, де вони працюють.

ІІ.6 Міжнародна діяльність

  • реалізація міжнародних зв’язків через систему стажувань, стипендій, ґрантів, спільних наукових досліджень, наукових публікацій, обмін фахівцями для читання циклу лекцій чи проведення майстер-класів;
  • активізація міжнародної діяльності згідно з чинними угодами про співпрацю з вищими освітніми закладами (Університет Адама Міцкевича в Познані, Білостоцький університет, Єзуїтський університет Ігнація в Кракові, Софійський університет імені Св. Климента Охридського, Католицький університет імені Івана Павла ІІ в Любліні, Університет фізичного виховання та спорту ім. Анджея Снядецького у Гданську, Щецинський університет, Вища державна професійна школа у Валчу);
  • активізація існуючих та започаткування нових спільних серійних наукових проектів (видання) з університетами-партнерами;
  • підготовка й оформлення грантових заявок на участь у колективних та індивідуальних грантових наукових проектів у галузі літературознавства, інтермедіальних студій (Еразмус+,  Міжнародний Вишеградський фонд та ін.).

ІІ.7 Співпраця з освітніми і культурно-мистецькими закладами Києва й України:

  • інтенсифікація співпраці з усіма підрозділами Університету (спільні міждисциплінарні наукові й освітні проекти зі структурними підрозділами Університету, профорієнтаційну робота в Університетському коледжі; подальша співпраця з НМЦ тележурналістики, НВК «АстудіЯ»);
  • активізація співпраці членів кафедри з Інститутом літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України, КНУ імені Тараса Шевченка, Національним центром театрального мистецтва ім. Леся Курбаса, Національним музеєм історії України, Національним музеєм літератури України, Музеєм шістдесятництва, Українським радіо «Культура», Міжнародним літературним конкурсом «Коронація Слова»;
  • робота в електронному середовищі з матеріалами освітнього й просвітницького змісту; виступи на радіо, телебаченні.

Завідувач кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства,

доктор філологічних наук, професор                                                          

О. О. Бровко

 


Колектив кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства відрізняє творча інтелектуальна атмосфера,

відкритість до комунікацій, модерне мислення та дбайливе ставлення до традицій минулого.

Двері кафедри завжди відкриті для всіх, хто прагне знань та глибинного спілкування.