Літературознавчі студії

Керівники: д. філол. н., професор, завідувач кафедри Бровко Олена Олександрівна;

д. філол. н., доцент, професор кафедри Вірченко Тетяна Ігорівна.

Напрям діяльності: основи наукових досліджень

Форми роботи:

1. Робота в дослідницьких групах у межах спільної літературознавчої проблеми.

2. Індивідуальна робота.

3. Апробація результатів роботи на студентських наукових конференціях, семінарах, конкурсах, круглих столах.

Графік роботи: четверта середа місяця з 12.00 до 13.40 (к. 220)

План заходів на 2021-2022 н.р.

Засідання 1. Проблематика сучасних літературознавчих досліджень (вересень).

Засідання 2. Огляд періодичних видань («Слово і час», «Критика», «Синопсис: текст, контекст, медіа», «Літературний процес: методологія, імена, тенденції» (жовтень)

Засідання 3. Виїзні засідання на базі Музею шістдесятництва та Національного Центру театрального мистецтва ім. Леся Курбаса (листопад)

Засідання 4. Обговорення дослідницьких пропозицій учасників гуртка (грудень)

Засідання 5. Підготовка до участі у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Україністика: нові імена в науці» (лютий)

Засідання 6. Презентація напрямів наукової роботи кафедри для учасників Міжнародної наукової конференції «Літературний процес: моделі, матриці, категорії (березень)

Засідання 7. Обговорення результатів досліджень учасників гуртка, підготовка тез до друку (квітень)

Засідання 8. Круглий стіл «Масова література як об’єкт літературознавства: виклики, ризики, дискусії» (травень)

Літературне краєзнавство

Керівник: д. філол. н. Жигун Сніжана Віталіївна.

Напрям діяльності: Основи літературного краєзнавства.

Форми роботи:

1. Організація екскурсій, квестів тощо.

2. Дослідницький пошук відомостей про творчість місцевих письменників, перебування зарубіжних авторів та образ Києва в літературі.

3. Розробка власних форм представлення літературно-краєзнавчого матеріалу.

Графік роботи: остання п‘ятниця місяця з 13.40 до 16.00.

Орієнтовний план заходів на 2021-2022 н.р. (може зазнавати змін у зв’язку з епідеміологічною ситуацією)

Засідання 1. Літературне краєзнавство у діяльності філолога (вересень). Засідання 2. Пішохідна екскурсія літературним Києвом (жовтень)

Засідання 3. Інтерактивна екскурсія на Лук’янівське кладовище. Вшанування жертв більшовицького терору (листопад)

Засідання 4. Обговорення дослідницьких та методичних пропозицій учасників гуртка (грудень)

Засідання 5. Похід в музей-квартиру П.Тичини (лютий)

Засідання 6. Шевченків Київ (березень)

Засідання 7. Квест «Київ шістдесятників» (квітень)

Засідання 8. «Фотополювання» (травень)

Сінематограф та література

Керівник: ст.викладач Блохіна Наталія Олексіївна

Напрями діяльності: інтермедіальні студі.

Мета діяльності – ознайомлення студентів з основами міждисциплінарного вивчення діалогу мистецтв, поглиблення полікультурної компетентності знань про кіномистецтво як cкладову частину світової художньої культури, узагальнення знань про кіножанри та стилі, особливості кінопоетики різних етапів розвитку світового та вітчизняного кінематографу.

Форми роботи: лекції-презентації, перегляд та обговорення кінофільмів, завдання дослідження.

Графік роботи: двічі на місяць (2-й та 4-й понеділок), 15.20-16.40.

План заходів гуртка «Сінематограф та література»

Засідання 1. Передумови виникнення кіно як мистецтва. Становлення мови кіно на основі синтеза мистецтв. «Великий німий» як образ кіно початку ХХ століття. Формування кінопрофесій, кіножанрів та кінематографічних шкіл. Від дзеркального відтворення реальності до її перетворення; подолання ізоморфності екранного зображення. Кінематограф до братів Люм’єр (Йосип Тимченко, Луї Лепренс та інші). Фільми братів Люм’єр та їх значення у становленні видів і жанрів кіно («Прибуття поїзду», «Политий поливальник», «Вихід робітників з фабрики Люм’єр», «Сніданок дитини» тощо). Ж. Мельєс — засновник ігрового кіно, орієнтованого на досвід традиційних мистецтв (театр, література). Оригінальні видовищні фільми «чарівника екрану» Ж. Мельєса: винахід трюків (подвійна експозиція, використання спеціальних об’єктивів та лабораторної обробки плівки); використання кольору; розробка системи актор- ського виконання. «Подорож на місяць» (1902), «Подорож крізь не можливе» (1904), «Ожилі афіші» (1907).

Засідання 2. Кіножанри, «відкритість» визначення. Ігрове (художнє) та не-ігрове кіно (документальні. науково-освітні фільми), анімаційні фільми. Артхаусне кіно.

Засідання 3. Голлівуд. Історія, постаті, принципи становлення кіноіндустрії США. Система кіностудій. Ж.Мельєс, Чарлі Чаплін, Д.У.Гріффіт. Багатошаровість оповіді. Становлення школи кіноактора. Роль режисера у створенні фільму. Формування кінопрофесій та кінематографічних шкіл. Творчий внесок Д.У. Гріффіта в теорію та практику світового кінематографа. Оновлення прийомів монтажу, введення крупного плану в монтажний контекст, реформування системи акторської гри, запровадження оповідних конструкцій; особливості викорис- тання засобів виразності у фільмах «Народження нації» (1915), «Нетерпимість» (1916), «Зламані пагони» (1919). Продуктивність постійної співпраці Гріффіта з кінооператором Б. Бітцером. Актори Ліліан Гіш, Мей Марш, Мері Пікфорд та ін. Феномен Чарльза Спенсера Чапліна. Еволюція розвитку: від перших голлівудських фільмів та фарсів періоду «Кістоун» — до поетичного втілення теми «маленької людини».

Засідання 4. Світовий кінематограф 1920-х Пошук нових засобів виразності, експериментування з можливостями нової техніки. Ствердження права на існування вільної творчості. Зв’язок із модерністськими течіями, з образотворчим мис- тецтвом «авангарду». Концепції футуризму, кубізму, дадаїзму, абстракціонізму та практика художнього перетворення реальності. Вплив психоаналізу на екранні версії експресіонізму та сюрреалізму. Кіно німецького експресіонізму (К.Віне, Ф.Ланг). Кіно сюрреалізму (С.Далі, Л.Бунюель).

Засідання 5. Історія становлення українського кінематографу. Олександр Довженко. ВУФКУ. Політика кіновиробництва до та після 1917 рок. Кінематографічні центри України, визначні актори та кінострічки. Лесь Курбас та кіно. Творчість Дзиги Вертова («Людина з кіноапаратом», «Симфонія Донбасу»). Література та кінематограф.

Засідання 6. Світове кіно 1930-х. Зміна кіно мови з появою звуку та кольору. Розвиток кіножанрів на основі використання музики. «Голлівудський» вплив на радянське кіно (мюзикли Г.Олександрова). Звук як елемент нової естетики та оповідної форми. Зміна образної природи фільму, трансформація часопросторової єдності кадру звукового кінематографа. Музика закадрова та внітрішньокадрова. Фільми Рене Клера початку 1930-х: «Під дахами Парижу», «14 липня» — особливості ритмічно-монтажної будови, переплетення ліричного з комічним. Використання Рене Клером музики та шумів у його перших звукових стрічках. «Довіра до фізичної реальності» у фільмі «Велика ілюзія» Жана Ренуара; звернення режисера до естетики натуралістичного роману, увага до емоційного світу людини, трагізму та фатальності її долі у фільмах «Людина-звір», «Правила гри». «Поетичний реалізм» у французькому кінематографі 1930-х: формотворчі Тема фатуму в фільмах «поетичного реалізму» Жака Превера та Марселя Карне. Психологічна драма «Набережна туманів».

Засідання 7. Розвиток кіно у 1940-х. Світова війна та роль кіно у житті держави-суспільствалюдини. Вплив історичних подій на розвиток кіно. О.Уеллс «Громадянин Кейн». Політичний пафос антифашистського фільму «Великий дикта- тор» (1940) Чарлі Чапліна. Антинацистське кіно в США (поєднання проблемності та комерційної складової у «Касабланці» М.Кертіса). Кіномистецтво тоталітаризму. Тріумф «режисури» в нацистській Німеччині. Документальні фільми Лені Ріфеншталь «Олімпія» та «Тріумф волі»; їх підкреслена монументальність. Використання асоціативних монтажних фраз, нетривіальних пластичних рішень. Посилення агітаційної ролі кіно у СРСР (бойові кінозбірники). Кінохроніки 1940-х.

Засідання 8. «Поетичний реалізм» Франції (від Р.Клера до М.Карне). Засідання 9. Неореалізм та його місце у повоєнному італійському кіно. Культ повсякденності, нва функція фона, деталі, документалізм «типажів» («Викрадачі велосипедів» В. де Сіка, «Рим – відкрите місто» Р.Росселіні та ін.). Пазоліні та структура його кіносвіту. Руйнація родових, родинних та історичних першооснов у творчості Вісконті. Фільми М.Антоніоні.Особливості творчості Ф.Фелліні. Засідання 11. Французька «нова хвиля» кінця 1950-поч.1960-х рр.. Її ідейне та естетичне підґрунтя, зв’язок з літературою.

Література і час

Керівники: Луцюк Микола Володимирович, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української літератури і компаративістики;

Башкирова Ольга Миколаївна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури і компаративістики.

Напрями діяльності: літературна творчість

Форми роботи: авторський вечір, засідання «круглого столу», творча зустріч, дискусійний клуб, обговорення, екскурсія

Графік роботи: щомісяця 2-га середа, 15.20-16.40.

План заходів творчого гуртка «Література і час»

Засідання 1. 1. «Естафета»: Творча зустріч літстудійців з юними поетами київських шкіл.

Засідання 2. 1. Обговорення нових творів членів студії.

2. Огляд періодичних видань («Слово і час», «Дніпро», «Дзвін», «Всесвіт».

Засідання 3. 1. Рекомендація творів до публікації в збірнику «Сонячне проміння».

2. Зустріч з поетесою Надією Гаврилюк.

Засідання 4. 1. Спільне засідання з літстудією Київського національного університету культури і мистецтв.

Засідання 5. 1. Круглий стіл «Поезія і музика. Фоніка поетичного тексту».

2. Обговорення нових творів.

Засідання 6. 1. Спільне засідання з літстудією Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Засідання 7. 1. Екскурсія до Музею літератури. Засідання

8. 1. Диспут «Творчість і психіка».

2. Обговорення нових творів.

Засідання 9. 1. Творчий вечір випускників студії.